Ґайана, Кооперативна Республіка Ґайана - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґайана, Кооперативна Республіка Ґайана

ҐАЙА́НА, Кооперативна Республіка Ґайана (Guyana, Cooperative Republic of Guyana) – держава на північному узбережжі Південної Америки. На Пн. омивається водами Атлантич. океану, на Сх. межує з Сурінамом, на Пд. і Пд. Зх. – з Бразилією, на Пн. Зх. – з Венесуелою. Пл. 214,97 тис. км2. Насел. 767,3 тис. осіб (2006), переважно ґайанці. Держ. мовою є англ., використовують також гінді та урду. Релігії: християнство – 57 %, індуїзм – 33 %, іслам – 9 %. Столиця – Джорджтаун (236,9 тис. осіб). Адм.-тер. поділ – 10 регіонів (Баріма-Вайні, Аппер-Демерара–Бербіс, Аппер-Такуту–Аппер-Ессекібо, Іст-Бербіс–Корантайн, Демерара-Махайка, Куюні-Мазаруні, Махайка-Бербіс, Ессекібо-Айлендз–Вест-Демерара, Померун-Супенаам, Потаро-Сіпаруні). Найбільші міста (тис. осіб): Лінден (44,9), Нью-Амстердам (35,7). Форма правління – республіка (від 1970). Глава держави – президент (від 1999 – Б. Джаґдео). Законодавча влада – Нац. асамблея (однопалат. парламент) у складі 65-ти депутатів. Виконавчу владу здійснює КМ на чолі з президентом і прем’єр-міністром. Серед провід. партій – Нар. прогресивна партія, Нар. нац. конгрес. Грош. одиниця – ґайан. долар. Мор. порти: Джорджтаун, Нью-Амстердам, Евертон. Міжнар. аеропорт у Тимері (побл. Джорджтауна).

До відкриття 1499 іспанцями тер. сучас. Ґ. (з мови місц. індіанців – «країна багатьох вод») була заселена індіанцями з племені араваків. У 16 ст. з’явилися перші нідерланд., згодом – англ. поселення. У серед. 17 ст. у Ґ. почали завозити рабів із Африки для роботи на плантаціях цукр. тростини та рудниках. Протягом 18–19 ст. між Великою Британією, Нідерландами і Францією велась боротьба за право володіння цією територією. Від 1814 – колонія Великої Британії (від 1831 – Британ. Ґвіана). 1834 скасовано рабство, 1928 прийнято конституцію та створ. Законодавчу раду. Наприкінці 1940-х рр. у Британ. Ґвіані розпочалася нац.-визв. боротьба проти колоніал. правління. 1966 країна здобула незалежність. До 1992 у країні реалізовувалася програма побудови кооп. соціалізму. Ґ. – чл. ОАД, Кариб. співдружності, ООН, МВФ, ВООЗ, Співдружності Націй (форма екон., госп. та ін. зв’язків Великої Британії з її колиш. колоніями).

У центр. частині й на Пд. – Ґвіан. плоскогір’я (вис. до 2772 м над р. м., г. Рорайма), на Пн. і Пн. Сх. – заболочена низовина. Клімат субекваторіальний. Середньомісячні т-ри від +26 до +28 °С. Від квітня до серпня та від листопада до січня – сезони дощів. Опадів понад 2230 мм на рік. Гол. річки: Ескібо, Демарара, Бербіс, Куюні, Корантейн (судноплавні лише на коротких ділянках). Бл. 85 % тер. Ґ. вкривають вологі вічнозелені ліси. Тварин. світ: ягуар, пума, тапір, дикобраз, лінивець, мавпи, антилопи, мурахоїд, панцирник. У Ґ. – 3 заповідні природні тер. заг. пл. 486 тис. га, зокрема нац. парк Кайєтур.

За класифікацією ООН Ґ. – країна, що розвивається. Нині це одна з найбідніших держав Лат. Америки. ВВП становить бл. 3 млрд дол. США (2005), у розрахунку на одну особу – 3900 дол. США. Серед природ. ресурсів – боксити, марганц. та залізна руди, золото, алмази. На поч. 20 ст. іноз. компанії розпочали розробляти нафт. ресурси океаніч. шельфу. Працюють підпр-ва з вироб-ва цукру, рому, пива, тютюн. виробів, пакувал. матеріалів, меблів, які здебільшого розташ. у Джорджтауні. С. госп-во не забезпечує внутр. потреб у продовол. товарах. С.-г. угіддя складають бл. 4 % всієї тер., пасовища займають 15 %. Провідне місце належить вирощуванню цукр. тростини та рису, культивують цитрусові, банани, кукурудзу, каву, кокос. горіхи, ведеться заготівля цінних порід деревини. У тваринництві переважає пасовищне скотарство та птахівництво, на атлантич. узбережжі – рибальство. Структура ВВП: пром-сть – 20,2 %, сільс., лісове госп-ва і рибальство – 36,8 %, сфера послуг – 43 %. Осн. статті експорту: ром (понад 90 % валют. надходжень), боксити, глинозем, цукор-сирець, рис, деревина, креветки; імпорту: нафтопродукти, пром. машини та устаткування, транспортні засоби, буд. матеріали, продовольство і пром. товари. Гол. торг. партнери: США, країни ЄС, Велика Британія, Канада, країни Кариб. співдружності.

Система освіти Ґ. включає 6-річні початк. та 7-річні середні школи. Діють Нац. ун-т Ґ., Тех. ін-т, Ґайан. центр профес. підготовки, Центр молодіж. програми країн Кариб. співдружності, Екон. школа Карнеґі, Пед. коледж, Школа мист-в (усі – в Джорджтауні), Нью-Амстердам. тех. ін-т. Наук. дослідж. проводять Міжамер. ін-т с. госп-ва, Панамер. орг-ція охорони здоров’я (обидві – Джорджтаун). Працюють Музей Ґ., Нац. б-ка, Мед. наук. б-ка. Збереглися вироби нар. майстрів, в яких поєднано африкан. та індіан. традиції. У Джорджтауні – одна з найбільших у світі дерев’яних церков (псевдоготич. стиль, 1889–92, арх. А. Бломфілд). У арх-рі простежується вплив іспан., нідерланд. та англ. зодчих. Серед відомих англомов. письменників Ґ. – С. Олівер, Т. Дон, Е. Мартин, Дж. Сеймур, Е. Міттелголцер, Е. Кер’ю, Е. Брейтуейта, О. Датрон, Д. Вільямс, М. Картер, Т. Гарріс.

Ґ. визнала незалежність України 8 січня 1992; між країнами підписано угоду «Про торговельно-економічне співробітництво».

Літ.: Богословский В. А. Гайана. Москва, 1969; D. Williams. Prehistoric Guiana. Kingston, 2003.

В. І. Ткаченко

Стаття оновлена: 2007