Ґамбія, Республіка Ґамбія - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґамбія, Республіка Ґамбія

ҐА́МБІЯ, Республіка Ґамбія (Gambia, Republic of Gambia) – держава на західному узбережжі Африки. На Зх. омивається водами Атлантич. океану (берег. лінія 80 км), на Пн., Сх. і Пд. межує з Сенеґалом. Пл. 11,3 тис. км2. Насел. 1,47 млн осіб (2006): племена малінке – 42 %, фульбе – 18 %, волоф – 16 %, джола – 10 %, серахули – 9 % та ін. Мови: англ. (держ.), малінке, волоф, фульбе та ін. Народжуваність втричі перевищує смертність (фертильність 5,3 дитини на 1 жінку). Серед. вік насел. – 17,7 р. Релігії: іслам – 90 %, християнство – 9 %, традиц. вірування – 1 %. Столиця – Банжул (34,4 тис. осіб), є також гол. морським портом, побл. – міжнар. аеропорт Юндум. Найбільші міста (тис. осіб): Серекунда (335,7), Брикама (80,7), Бакау (45,4), Фарафенні (30,4), Ламін (26,3). Форма правління – респ. Конституцію прийнято на референдумі 1996. Глава держави – президент. Виконавчу владу здійснює уряд і президент. Законодав. орган – Нац. асамблея у складі 49-ти депутатів. Серед провідних партій – Альянс за патріот. переорієнтацію, Нар. демократ. орг-ція за незалежність і соціалізм. Адм.-тер. поділ – 8 округів (Банжул, Басе, Брикама, Джанджанбюре, Каніфінг, Кереван, Кунтаур, Манса-Конко). Грош. одиниця – деласі.

Тер. Ґ. входила до складу ранньодержав. утворень: Малі (13– 15 ст.), Сонґая (15–16 ст.). Від 15 ст. почалася європ. присутність у Ґ., зокрема португал., англ., франц. і нідерланд. Відтоді стала р-ном інтенсив. вивозу рабів. За Версал. договором 1793 переважна частина Ґ. відійшла до Великої Британії. Від 1894 – брит. протекторат. Основою колоніал. економіки стало вирощування арахісу на експорт. У 1920–30-х рр. у Ґ. антиколоніал. боротьба набу-ла організованих форм. Від 1965 – незалежна держава у складі Співдружності Націй. Після спроби військ. перевороту 1981 Ґ. і Сенеґал об’єдналися у конфедерацію Сенеґамбія, що проіснувала до 1989. У 1994 внаслідок перевороту до влади прийшов лейтенант Я. Джамме (від 1996 – президент). Ґ. – чл. ООН, ОАЄ, СОТ, МВФ.

Рельєф країни рівнинний, її тер. протікає судноплавна р. Ґамбія. На узбережжі Атлантич. океану – піщані дюни. Клімат субтропіч. з чітко означеними теплим і холод. сезонами. Холод. сезон триває від листопада до травня, сезон дощів – від червня до жовтня (найсприятливіший період для с.-г. робіт). Опадів від 750 до 1500 мм на рік. Середня т-ра взимку +16 °С, влітку – +43 °С. Савани займають 40 % тер., у долині р. Ґамбія – вічнозелені тропічні ліси. Тварин. світ: леопарди, дикі кабани, крокодили, гіпопотами, кілька видів антилоп, чимало піщаних куріпок і цесарок. Створ. нац. парк Рівер-Ґамбія та природ. резерват Абуко. Діє програма лісовідновлення.

Ґ. – аграрна країна, за класифікацією ООН – одна з найменш розвинених. Обсяг ВВП – 2,9 млрд дол. США (2005), у розрахунку на одну особу – 1,8 тис. дол. США. Частка сфери послуг у ВВП складає 52,3 %, с. госп-ва – 35,5 %, пром-сті – 12,2 %. Осн. с.-г. культури: арахіс (понад 80 % вартості експорту), олійна пальма, просо, сорго, бавовник, банани, рис, кукурудза. Напівкочове тваринництво (зебу, кози, вівці) та рибальство. Працюють з-д титан. концентратів, судно- і авторемонт. з-ди, підпр-ва харч., деревооброб. та легкої пром-стей. Обсяги вироб-ва електроенергії забезпечують внутр. потреби країни. Загалом у с. госп-ві зайнято 75 % працюючих, у пром-сті та сфері послуг – 19 %, в уряд. структурах – 6 %. Осн. торг. партнери: Велика Британія, країни Бенілюксу, Японія, Франція, Сенеґал, Кот-д’Івуар.

Система освіти країни включає 6-річну початк. школу, 4-річну неповну середню школу, 6-річну повну середню школу. 1997 у Ґ. засн. Нац. ун-т. Функціонують Мед. дослідна лаб. у Файарі (побл. Банжула), Ґамбій. орнітол. т-во в Банжулі, Мед. дослідна рада у Кенебі. Серед визнач. місць Ґ. й, зокрема, столиці – Нац. музей, ринок Альберт, затока Ойстер, «Арка–22» (найвища споруда країни; встановлена на честь приходу до влади Я. Джамме). На атлант. узбережжі – турист. центри країни. У с. Джуфе (побл. столиці) щорічно проходять фольклорні вистави, які також сприяють розвитку туризму. Серед визнач. письменників (літ-ра розвивається англ. мовою) – У. Контон, Л. Петерс, Т. Салах, Р. Кінтег, Г. Сісей, С. Конатег, А. Ндонґ-Джата. Окремі вірші сучас. ґамбій. поета Л. Петерса у перекладі О. Мокровольського ввійшли до збірки «Поезія Африки» (К., 1983).

Дипломат. відносини з Україною встановлено 2 липня 1999, укладено низку двосторонніх угод: «Про торговельно-економічне співробітництво», «Про заохочення та взаємний захист інвестицій», «Про співробітництво у галузях економіки, освіти, науки і техніки», «Про військове співробітництво».

Літ.: Коровиков В. И. Гамбия. Москва, 1971; Смирнов Е. Г. Республика Гамбия: Справоч. Москва, 1996; A. Hughes, A. Gailey. Historical Dictionary of The Gambia. London, 2000; Country profile. Gambia: Annual. London, 2003.

В. І. Ткаченко

Стаття оновлена: 2007