Ґана, Республіка Ґана - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґана, Республіка Ґана

ҐА́НА, Республіка Ґана (Ghana, Republic of Ghana) – держава у Західній Африці. На Пн. і Пн. Зх. межує з Буркіна-Фасо, на Сх. – з Тоґо, на Зх. – з Кот-д’Івуаром. На Пд. омивається водами Атлантич. океану (довж. берег. лінії 539 км). Назву отримала від ранньодерж. утворення в Африці, яке склалося у 3 ст. на тер. Зх. Судану у верхів’ях річок Ніґер і Сенеґал. Пл. 241,9 тис. км2. Насел. 21,4 млн осіб (2006): племена акани – 44 %, мосі – 16 %, еве – 13 %, ґа – 8 %. Народжуваність втричі перевищує смертність (фертильність 4,0 дитини на 1 жінку). Серед. вік насел. – 19,9 р. Більшість насел. проживає в пд. частині країни. Мови: англ. (держ.), акан, мосі, еве і ґа. Віросповідання: анімісти – 38 %, мусульмани – 30 %, християни – 24 %, інші – 8 %. Адм.-тер. поділ – 10 областей (Ашанті, Велика Аккра, Бронґ-Агафо, Верхня Західна, Верхня Східна, Вольта, Східна, Західна, Північна, Центральна). Столиця – Аккра (2,03 млн осіб). Найбільші міста (тис. осіб): Кумасі (1535), Секонді-Такораді (391), Тамале (375), Ашіаман (215), Тема (158). Мор. порти: Тема, Такораді. Міжнар. аеропорт Котока (Аккра). Форма правління – президент. республіка. Глава держави та уряду – президент, якого обирають на 4 р. (з правом одного переобрання). Законодав. орган – однопалат. парламент у складі не менше 140-а депутатів. Серед провід. партій – Нова патріот. партія, Нац. демократ. конгрес, Нац. нар. конвент. Грош. одиниця – седі.

На тер. Ґ. існували культури серед. та пізнього неоліту. Етніч. структура насел. сформувалась у результаті контактів мігрантів з автохтон. населенням. У 15–19 ст. нараховувалося бл. 100 акан. оманів і їх союзів, найбільші – конфедерації Ашанті та Фанті. Основою їх госп-ва були видобуток золота і торгівля, зокрема й невільниками. Першими європейцями, які висадилися тут 1471, були португальці. У 1482 вони заснували торг. поселення. Відтоді цю тер. називали Золотий Берег. У 17 ст. вздовж узбережжя побудували свої форти англійці, нідерландці, данці, шведи, німці. Від кін. 17 до поч. 19 ст. – р-н інтенсив. работоргівлі. У 19 ст. колоніал. експансії Великої Британії призвели до англо-ашантій. війн. До поч. 20 ст. тер. Ґ. стала англ. колонією, що складалася з 3-х володінь: власне колонії Золотий Берег, Ашанті та протекторату Північні території. За Версал. мирним договором 1919 до Золотого Берега приєднано Британ. Тоґо, зх. частину Нім. Тоґо. 1957 колонію Золотий Берег проголошено незалеж. державою Ґ. (від 1960 – республіка). Уряд незалеж. Ґ. очолив засновник Нар. партії конвенту (НПК, засн. 1949) К. Нкрума. НПК висунула програму некапіталіст. розвитку країни. Від 1966 у Ґ. відбулися численні військ. перевороти. 1979 і 1981 їхнім керівником був лейтенант Дж. Роулінґз, який 1992 ввів багатопарт. систему та став першим президентом (від 2000 – Дж. Куфуор). Ґ. – чл. Співдружності Націй, ОАЄ, ООН, МВФ, СОТ.

Поверхня – переважно рівнинна, за винятком невеликого пасма пагорбів на сх. кордоні. Найвища точка – г. Джебобо (876 м над р. м.). Серед найбільших рік – Вольта (до її бас. належить бл. 70 % тер. країни), Біла Вольта, Чорна Вольта, Оті, Афрало, Пра, Анкобра, Тано. На р. Вольта – одне з найбільших у світі руслових водосховищ. На плато Ашанті розташ. оз. Босумтві (пл. 50 км2, глиб. до 80 м). Клімат екваторіальний вологий. Середньорічна т-ра від +23 °С на Пд. до +32 °С на Пн. країни. Найнижчі т-ри спостерігаються в серпні, найвищі – у березні. Протягом року має два сезони дощів: квітень–липень і вересень–листопад. На Пн. сезон дощів триває від квітня до вересня. Опадів на рік від 1000 мм на Пн. до 2000 мм на Пн. Зх. Значна частина природ. рослинності знищена, однак на Пд. ще збереглися ліси, в яких ростуть бавовняне дерево, червоне дерево, цедрела. Савана займає дві третини території. Тварин. світ: леопарди, гієни, лемури, буйволи, слони, антилопи, мавпи. Є велика кількість рептилій: кобри, пітони, гадюки та ін. Орнітофауна представлена понад 720-ма видами птахів. У пд. та центр. р-нах країни поширена муха цеце.

Ґ. – аграрна країна з розвиненою гірн.-видобув. пром-стю. Обсяг ВВП – 54,5 млрд дол. США (2005), у розрахунку на одну особу – 2500 дол. США. Частка у ВВП сфери послуг – 38,8 %, с. госп-ва – 36,6 %, пром-сті – 24,6 %. Природні ресурси: золото, тропічна деревина, алмази, боксити, нафта, марганець, каучук. Основу економіки становить рослинництво – вирощування какао-бобів (2-е м. у світі після Кот-д’Івуара), маніоку, проса, сорго, рису, цукр. тростини, арахісу, бананів, кукурудзи; експлуатація лісів; видобування алмазів (940 тис. каратів), золота (90 т; 2-е м. у світі після ПАР), бокситів; розвиток перероб. пром-сті. Рибальство забезпечує дві третини внутр. потреб країни. Працюють алюмінієвий, ливар., нафтоперероб., трактор., автоскладал., радіо- і електротех. з-ди, підпр-ва гумотех., скляної, цемент., деревооброб., взуттєво-шкіряної, харч. пром-стей. Прибуток від туризму складає бл. 300 млн дол. США на рік. Експортує золото (бл. 38 % вартості експорту), какао, цінні породи тропіч. деревини, пальм. олію, алмази, марганц. руди, боксити, електроенергію. Імпортує машини та обладнання, паливо, хім. товари, продовольство. Гол. торг. партнери: Велика Британія, США, Нідерланди, Німеччина, Італія, Франція та ін. Зовн.-торг. баланс з Україною (млн дол. США, 2006): експорт – 28,5, імпорт – 54,7.

Країна має 2 нац. парки (Моле, Діг’я). Серед істор. пам’яток в Аккрі – форти нідерланд. Кревкьор (нині Ушер, 1605), данський із замком Крістіансборґ (1657–59; від 1900 – резиденція британ. губернатора, нині – ґанського уряду) та британ. Джеймс (1673); Нац. музей. Форти колоніал. періоду збереглися також у містах Елміна (1482), Кейп-Кост (1655), Секонді-Такораді (Помаранчевий форт, 1700). Під охороною ЮНЕСКО перебувають традиц. оборонні та цивіл. будівлі народності ашанті. Система освіти включає 6-річну початк. школу, 3-річні молодшу та старшу середні школи. У систему вищої освіти входять Ун-т Ґ. у Леґоні (передмістя Аккри), Ун-т природознав. і тех. наук у Кумасі, Військ. коледж Ачимота в Аккрі, Ун-т у Кейп-Кості. Наук. дослідж. проводять Академія мист-в та наук Ґ. в Аккрі, Рада наук. і тех. дослідж. та ін. Центр. б-ка в Аккрі. Укр. мовою окремі вірші відомих ґанських поетів Дж. Авунор-Вільямса, К. Брю, М. Дей-Ананга, Дж. Окая, Ф. Паркса переклали І. Драч, Д. Павличко, В. Кухалашвілі, Г. Латник, О. Мокровольський, В. Ткаченко, С. Ткаченко та ін.

22 квітня 1992 Ґ. визнала Україну як незалежну державу, від 17 червня 1992 встановлені дипломат. відносини.

Літ.: История Ганы в новое и новейшее время. Москва, 1985; Савицкий Ю. В. Гана сегодня. Москва, 1988; Ghana: Transition to Democracy. Dakar, 1998; Гана: Справоч. Москва, 2001.

В. І. Ткаченко

Стаття оновлена: 2007