Ґвахарія Георгій Віссаріонович
Визначення і загальна характеристика
ҐВАХА́РІЯ Георгій Віссаріонович (1901, м. Кутаїсі, Грузія — 02. 09. 1937) — промисловець. Державні нагороди СРСР. Навч. у Моск. інституті зовн. торгівлі (1922–25). З 15 р. брав активну участь у рев. русі в Кутаїс. губ. 1921–22 працював у Тбілісі в Закрайкомі під керівництвом С. Орджонікідзе. Під час навчання вступив до троцькіст. організації. Від 1925 — у торг. представництві СРСР у Великій Британії. 1928 за зв’язок з троцькістами висланий до м. Актюбинськ (нині Казахстан). 1930 заявив про розрив із троцькізмом і був відновлений у ВКП(б). Після повернення у Москву почергово очолював відділи будівництва електростанцій і капітал. будівництва Наркомату важкої промисловості СРСР. Згодом керував будівництвом Луган. паравозобуд. заводу, Сталін. металург. заводу (нині Донецьк), Зуїв. та Штеров. ДРЕС, Макіїв. металург. заводу (усі нині Донец. обл.). 1933–37 — директор Макіїв. металург. заводу. Ґ. вперше в металург. промисловості СРСР відмовився від держ. дотації, перевів завод (1935 дав 11 млн крб прибутку) на повний госпрозрахунок. Заарешт. 1937 за звинуваченням у належності до троцькіст. терорист. організації, що нібито діяла в Донбасі. 1 вересня того ж року виїзна сесія військ. колегії Верхов. суду СРСР на закритому судовому засіданні в Києві винесла йому смерт. вирок. Реабіліт. 1956.