Ґвахарія Георгій Віссаріонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґвахарія Георгій  Віссаріонович

ҐВАХА́РІЯ Георгій Віссаріонович (1901, м. Кутаїсі, Грузія – 02. 09. 1937) – промисловець. Держ. нагороди СРСР. Навч. у Моск. ін-ті зовн. торгівлі (1922–25). З 15 р. брав активну участь у рев. русі в Кутаїс. губ. 1921–22 працював у Тбілісі в Закрайкомі під кер-вом С. Орджонікідзе. Під час навчання вступив до троцькіст. орг-ції. Від 1925 – у торг. представництві СРСР у Великій Британії. 1928 за зв’язок з троцькістами висланий до м. Актюбинськ (нині Казахстан). 1930 заявив про розрив із троцькізмом і був відновлений у ВКП(б). Після повернення у Москву почергово очолював відділи буд-ва електростанцій і капітал. буд-ва Наркомату важкої пром-сті СРСР. Згодом керував буд-вом Луган. паравозобуд. з-ду, Сталін. металург. з-ду (нині Донецьк), Зуїв. та Штеров. ДРЕС, Макіїв. металург. з-ду (усі нині Донец. обл.). 1933–37 – дир. Макіїв. металург. з-ду. Ґ. вперше в металург. пром-сті СРСР відмовився від держ. дотації, перевів з-д (1935 дав 11 млн крб прибутку) на повний госпрозрахунок. Заарешт. 1937 за звинуваченням у належності до троцькіст. терорист. орг-ції, що нібито діяла в Донбасі. 1 вересня того ж року виїзна сесія військ. колегії Верхов. суду СРСР на закритому судовому засіданні в Києві винесла йому смерт. вирок. Реабіліт. 1956.

Літ.: Зарево над заводом. История Макеевского металлургичес-кого завода им. С. М. Кирова. Д., 1965; Лихолобова З. Г. Сталінський тоталітарний режим та політичні репресії кінця 30-х років в Україні. Д., 1996; Малыгин В. И. Из века в век. Д., 1999.

В. І. Малигін, Т. І. Шмідт

Стаття оновлена: 2007