Ґе Григорій Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґе Григорій  Григорович

ҐЕ Григорій Григорович (27. 09 (09. 10). 1868 (за ін. даними – 1867), Херсон – 13. 01. 1942, Ленінград, нині С.-Петербург) – актор, режисер, письменник. Син Г. Ґе. Засл. арт. держ. академ. театрів (1922). Герой Праці. Навч. у Рішельєв. та 1-й г-зіях в Одесі, звідки був відрахов. за порушення дисципліни. Закін. реал. уч-ще у Миколаєві (1886), театр. школу Д. Коров’якова у С.-Петербурзі (1888; кл. М. Писарєва), в антрепризі, при якій дебютував як актор. Відтоді виступав у рос. провінц. трупах, зокрема у Харкові, мав амплуа героя-коханця. Як драматург дебютував мініатюрами, признач. для гастролей приват. антреприз. 1896 запрошений до театру Літ.-артистич. гуртка в С.-Петербурзі. 1897–1929 – в Александрин. театрі (згодом Ленінгр. театр драми ім. О. Пушкіна). 1903 у Літ. театрі поставив власні п’єси «Страта» (зіграв роль Ґода) та «Трілбі» (за однойм. романом Дж. Дю Мор’є). Викладав актор. майстерність у Пролеткульті. 1929 у відповідь на відмову керівних інстанцій присвоїти йому звання нар. арт. Респ. перейшов до пересув. трупи, влаштовував т. зв. вечори худож. розповіді, концерти з декламацією тощо. Гастролював в Україні, зокрема в Одесі, Миколаєві, Херсоні, Вінниці та ін. 1934 заснував і відтоді очолив Театр актора в Ленінграді. У репертуарі Ґ.-актора – трагедійні, комедійні та характерні ролі. Автор понад 20-ти п’єс-мелодрам, які мали гучний сценіч. успіх, відзначалися псевдоромантич. пафосом і мелодрам. сюжетами та увійшли до «Сборника пьес» (т. 1–3, С.-Петербург, 1901–13). Л. Толстой дав йому особливий дозвіл на інсценізацію роману «Воскресение». Залишив мемуари: «Приключения и встречи» // «Еженедельник Петрогр. гос. академ. театров», 1922, № 11–12; «Вечера психодрамы», Ленинград, 1929; «Из провинциальных впечатлений» // «На провинциальной сцене», Ленинград; Мос- ква, 1937; «Воспоминания о Н. Н. Ге» // «Ленинград», 1940, № 4; «Воспоминания» // Там само, № 7–8 та ін.; написав автобіографію «Григорий Григорьевич Ге: Заслуженный артист» // «Актеры и режиссеры», Москва, 1928.

Ролі: Яґо («Отелло» В. Шекспіра), Вурм («Підступність і кохання» Ф. Шіллера), Уріель («Уріель Акоста» К. Гуцкова), Альцест («Мізантроп» Ж.-Б. Мольєра), Іванов (однойм. п’єса А. Чехова), Сатін («На дні» М. Горького), Мефістофель (Й. Ґете), Арбенін («Маскарад» М. Лермонтова), Сальєрі («Моцарт і Сальєрі» О. Пушкіна), Цар Іван («Смерть Іоана Грозного» О. Толстого), Антоні Старкведер («Вовчі душі» за Дж. Лондоном), Карл Дорибах фон Турау («Канцлер і слюсар» А. Луначарського).

Літ.: Беляев Ю. Д. Актеры и пьесы. С.-Петербург, [1902]; Долгов Н. Гофманианец // Еженедельник Петрогр. гос. академ. театров. 1922. № 15–16; Покушение с негодными средствами // Рабочий и театр. 1929. № 32; Поездки заслуженного артиста республики, героя труда Григория Григорьевича Ге за период с 1929 г. по 1932 г. Хн., 1932; Ге Григорий Григорьевич – заслуженный артист РСФСР, герой труда // На провинц. сцене. Ленинград; Москва, 1937; Бруштейн А. Я. Страницы прошлого. Москва, 1952.

П. Г. Усенко

Стаття оновлена: 2007