Ґебауер Ян - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґебауер Ян

ҐЕБА́УЕР Ян (Gebauer Jan; 08. 10. 1838, с. Убіславіце, нині округ Їчін, Чехія – 25. 05. 1907, Прага) – чеський мовознавець. Чл. Ко- ролів. чес. т-ва наук (1883), Чес. АН та мист-в (1890) та Краків. АН. Премія ім. А. Котля- ревського. Класичну та слов’ян. філологію вивчав у Карловому ун-ті в Празі. 1862–73 – учитель серед. шкіл. 1866 посередництвом К.-Я. Ербена, І. Срезневського та М. Лавровського запрош. на каф. славістики Харків. ун-ту, не виїхав. Від 1873 – у Праз. ун-ті: викл. давньої чес. літ-ри та істор. граматики, від 1881 – ординар. проф. і дир. семінару слов’ян. філології. Основоположник модер. чес. лінгвістики, «молодо-грамат.» напряму. Публікував статті про китай. та давньоінд. мови, перекладав із санскриту, литов. та італ. мов, писав статті з порівнял. міфології тощо. Пізніше зосередився на славістиці, зокрема на богемістиці та мові, літ-рі і фольклорі пд. слов’ян. Гол. ред. ж. «Listy filologické» (1874–1904). Розпо- чав 1886 дискусію про Кралеводворський та Зеленогорський рукописи, у результаті якої 1889 зробили висновок, що це фальсифікати. Автор кількох підручників з чес. мови та правопису. У славіст. працях розглядав укр. фольклор, мову та літ-ру. У розвідці «Історія російської літератури» (опубл. у «Riegrův slovník naučný», d. 7) дав огляд укр. літ-ри, в якому творчість Т. Шевченка поставив у один ряд з найкращими творами О. Пушкіна та А. Міцкевича.

Пр.: Staroruské rapsodie // Květy. 1867–68; Slovanské jazyky, porovnávací výklad hlavních a charakteristických proměn hláskoslovných a tvarů flexivních. Praha, 1869; O přičinách proměn jazykových, zvláště slovanských // Listy filologické. 1874; O metaforických obrazech básnictví národního, zvláště slovanského // Там само; O začátcích v jakých si libují národní písně, zvláště slovanské // Там само. 1875; Славянские наречия. К., 1882; O negaci, zvláště staročeské // Listy filologické. 1883; Poučení o padělaných rukopisech Kralovédvorském a Zelenohorském. Praha, 1888; Historická mluvnice jazyka českého. Praha, 1894–1929. Sv. 1–4; Pravidla českého pravopisu. Praha, 1902.

Літ.: M. Gebauerová. Rodinné vzpomínky na Jana Gebauera. 1926; M. Weingart. Soupis prací Jana Gebauera // Gebauer J. Stati literárně, dějepisné. 1941; T. Syllaba. Jan Gebauer. 1986 (усі – Прага).

М. І. Мушинка

Стаття оновлена: 2007