Кравченко Павло Микитович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кравченко Павло Микитович

КРА́ВЧЕНКО Павло Микитович (07. 11. 1926, с. Уразово, нині смт Бєлгород. обл., РФ) – диригент, педагог. Брат М. Кравченка. Проф. (1991). Засл. арт. УРСР (1972). Закін. Ле­­нінгр. консерваторію (нині С.-Пе­тер­бург, 1950; кл. І. Альтермана). Працював військ. диригентом у м. Совєтська Гавань (1950–53); диригентом симф. оркестру Гроз­­нен. філармонії (1953–54); дири­гентом-стажистом (1954–56; кер. Г. Карапетян), диригентом (1956–61) симф. оркестру Воронез. фі­лармонії, гол. диригентом симф. оркестру м. Кисловодськ (1961–63; усі – РФ). 1963–65, 1968–70 – диригент, 1965–67 – в. о. гол. диригента, 1970–79 – гол. диригент симф. оркестру Донец. філармонії. Водночас від 1963 викладає у Донец. муз. академії: 1985–89 – проф. каф. нар. інструментів, 1989–92 – духових та удар. інструментів, від 1992 – оркестр. диригування. У репертуарі – світ. симф. музика 19–20 ст., твори укр. композиторів А. Штогаренка, Г. Майбороди, В. Гомоляки, М. Скорика, донец. авторів А. Водовозова, С. Ратнера та ін. Виступав із такими солістами, як Д. Ойстрах, Е. Гілельс, Я. Зак, Я. Флієр, М. Ростропович, Л. Коган, О. Криса, Ю. Сітковецький, Д. Петриненко. Як диригент гастролював у Києві, Москві, Мінську, Кишиневі, Харкові, Львові, Дніпропетровську, Ростові-на-Дону (РФ). Серед учнів – А. Клейн, А. Пєвцов.

І. Д. Гамкало

Статтю оновлено: 2014