Ґелитович Орест Борисович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґелитович Орест  Борисович

ҐЕЛИТО́ВИЧ Орест Борисович (22. 07. 1968, Львів) – графік і живописець. Син Ксенії, онук Миколи, правнук Філарета Колесс, брат А. Ґелитовича. Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1992; викл. О. Мінько), Люблін. катол. ун-т (Польща, 2004; викл. К. Кляуза), навч. у К. Звіринського. Від 1996 – декоратор Нац. укр. драм. театру ім. М. Заньковецької у Львові. Від 1996 – учасник міжнар. худож. виставок. Персон. – у Львові (1992, 1997). Для творчості Ґ. характерне поєднання новатор. формал. пошуків із багатоплановістю змістових ремінісценцій; свідоме обмеження набору образів набуває значення символів – релігійно-світогляд., істор., особистісних. Проілюстрував комікс «Казка-показка про Байду-Немову» (текст Н. Гончара, 1993), кн. «Лугосад. Поетичний ар’єргард» (1996), зб. поезій Д. Сироїд «Птахи старого міста» (2001; усі – Львів), реліг. часописи для дітей «Діти Марії» (1993–95) і «Зернятко» (1995, 2006–08). Окремі роботи зберігаються у МЕХП, Міському музеї м. Бруніко (Італія).

Тв.: графіка – «Втеча» (1995), «Арка» (1996); серія «З минулого» (1990-і рр.); живопис – «Н. Гончар» (1992), «Апологічне», «Петро Могила і Адам Кисіль. 1647», «Rex fit, dux nascitur», «Композиція з гербом», «Портрет в інтер’єрі», «Колонада» (усі – 1995–96), «Натюрморт» (1997), «Таурокатапсія» (2005), «Інтер’єр-екстер’єр» (2006), «Філософські прогулянки», «Сутінки» (обидва – 2007).

Літ.: Вдовиченко Г. Орест Ґелитович та його «Алібі» // Високий Замок. 1997, 19 листоп.; Звіринська М., Коць-Григорчук Л. та ін. Repetitio est mater studiorum, або Родовід «Алібі» (Думки з приводу творчості Ореста Ґелитовича) // Київ. Церква. 2000. № 2.

Р. М. Яців

Стаття оновлена: 2007