Ґемологія

ҐЕМОЛО́ГІЯ (від лат. gemma — дорогоцін­ний камінь, самоцвіт, перлина і …логія) — сукупність знань про дорогоцін­ні різновиди мінералів і органоген­них утворень, а також їхні замін­ники — штучні аналоги та природні імітації. Ґ. знаходиться на межі науки та мистецтва, тісно повʼязана з геологією, мінералогією, худож. обробле­н­ням матеріалів, декор.-приклад. мистецтвом (дизайн природ. камі­н­ня, основи композиції), ювелір. і каменерізал. мистецтвом, колекцій. і музей. справою. Обʼєктом ви­вче­н­ня Ґ. є оцінюва­н­ня (вартісне, художнє), предметом — технол.-естет. (форма, роз­мір, ступінь полірува­н­ня, твердість, тріщинуватість, вкрапле­н­ня) та естет. (колір, текс­тур. малюнок, про­зорість, блиск) властивості коштов. камі­н­ня. У методол. основі оцінюва­н­ня самоцвітів лежить принцип послідовності, йому пере­дують діагностика, дизайн і обробле­н­ня. Сучасна тенденція роз­витку дизайну природ. камі­н­ня повʼязана з його орієнтацією на роз­кри­т­тя худож. достоїнства. Висновок щодо якості слугує об­ґрунтува­н­ням для ви­значе­н­ня вартості дорогоцін. камі­н­ня (у комплексі з екон. факторами, зокрема й конʼюнктурою ринку), використовується у торг. операціях, а також під час проведе­н­ня митної і судової слідчої екс­пертизи. На окремих етапах роз­витку су­спільства дизайн самоцвітів був прямим від­ображе­н­ням його культури. На сучасну Ґ. покладено зав­да­н­ня з ви­значе­н­ня механізму роз­кри­т­тя природ. краси самоцвітів у декор.-худож. і ювелір. виробах для отрима­н­ня найбільшого екон. зиску; формува­н­ня уявле­н­ня про базову вартість дорогоцін. камі­н­ня, декор. гірських порід і мінералів, а також колекцій. сировини на основі ви­вче­н­ня істор.-культур. традицій викори­ста­н­ня їх у практич. і мист. цілях; діагностики, сертифікації, ідентифікації природ. і синтет. камі­н­ня. Витоки ґемол. уявлень мають давнє корі­н­ня. Точкою від­ліку вважають той період часу, коли людство на­вчилось використовувати камі­н­ня як знаря­д­дя праці, мисливства та в якості прикрас. У процесі викори­ста­н­ня та обробле­н­ня воно накопичувало ві­домості про властивості камі­н­ня, місця його локалізації, по­стійно удосконалювало технологію обробле­н­ня. В основі кожної культури лежала конкретна модель світу, яка ви­значала світос­прийня­т­тя людини, характер творчості та провід­ну культурну парадигму. Загалом Ґ. зародилася у ран­ній період існува­н­ня описової мінералогії. Перші праці, зокрема давньогрец. природо­знавця і філософа Теофраста (372–287 до н. е.), рим. письмен­ника, вченого-енциклопедиста Плінія Старшого (23 або 24–79), середньоазіат. вченого-енциклопедиста Біруні (973 — бл. 1050), в цій царині були присвячені заг. опису, не­звичай. (подекуди вига­даним) властивостям коштов. камі­н­ня, методам пере­вірки їх на під­робле­н­ня. В Україні, ймовірно, першим дослідж. з Ґ. є трактат громад. і церк. діяча, вченого, письмен­ника Ф. Прокоповича «Про камені й ґеми» (1705–09), де описано низку дорогоцін., напів­дорогоцін. і вироб. каменів, зокрема сапфір, гіацинт, сардій, гранат, смарагд, карбункул, рубін, аметист, опал, топаз, берил, кришталь, яшму. У сучас. ви­гляді Ґ. сформувалася на­прикінці 19 ст., після появи точних методів дослідж. мінерал. речовини (поляризац. оптики, рентґено­структур. аналізу, спектрометрії тощо). Власне термін «Ґ.» вперше за­пропоновано англ. вченим Ебертом 1892, набув пошире­н­ня на поч. 20 ст. (у СРСР в 1980-х рр.). Теор. і пі­знавал. значе­н­ня для Ґ. мають праці англ. вчених Г. Сміта, Б.-В. Андерсона, нім. — В. Шумана, швейцар. — Е. Гюбеліна, амер. — Дж. Сінкенкеса, Р. Лід­дікоата, рос. — Ю. Орлова, О. Ферсмана, Г. Барсанова, А. Ґінцбурґа, Г. Лем­млейна, Д. Григорʼєва, Є. Києвленка, В. Петрова, Б. Куликова, В. Буканова, укр. — П. Баранова, В. Індутного, В. Квасниці, В. Нестеровського, В. Павлишина, Ю. Полканова та ін. 1993 при Міністерстві фінансів України створ. Державний ґемологічний центр України (видає ж. «Коштовне та декоративне камі­н­ня»), 1996 при Нац. гірн. університеті (Дні­пропетровськ) — Ґемол. центр (дир. — П. Баранов). Серед най­авторитетніших між­нар. організацій — Ґемол. ін­ститут Америки, Вища діамант. рада Бельгії, Між­нар. ґемол. ін­ститут Бельгії. Провід­ні ґемол. лаб. діють в Швейцарії, Великій Британії, РФ, країнах Пд.-Сх. Азії (див. також Дорогоцін­не камі­н­ня).

Завантажити статтю