Ґенуезька конференція 1992 - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґенуезька конференція 1992

ҐЕНУЕ́ЗЬКА КОНФЕРЕ́НЦІЯ 1922 – міжнародна конференція з економічних та фінансових питань. Відбувалася 10 квітня – 19 травня 1922 у м. Ґенуя (Італія). У ній взяли участь представники 29-ти держав, а також 5-ти домініонів Великої Британії; США були представлені спостерігачем. Участь УСРР у конф. здійснювалася через єдине представництво РСФРР. До складу делегації РСФРР увійшов голова РНК УСРР, нарком закордон. справ УСРР Х. Раковський, який провів низку поперед. неофіц. переговорів у Берліні та Празі з метою з’ясувати розстановку політ. сил у Європі щодо проблем, запропонов. для обговорення в Ґенуї. На конф. він вів переважно пропагандист.-роз’яснюв. діяльність серед зх. дипломатів і представників преси. Натомість уряд УНР в екзилі направив до Ґенуї делегацію на чолі з О. Шульгіним, яка, однак, не отримала статусу учасника конф., тому діяла за межами засідань конф. шляхом неофіц. зустрічей із представниками зх. держав і поширення меморандумів. У Ґенуї від РСФРР вимагали визнати всі міжнар. борги, фінанс. зобов’язання цар. Росії, взяти на себе відповідальність за збитки від дій рад. та поперед. йому урядів або місц. властей. Пропонувалося всі позики, укладені Росією після 1 серпня 1914, вважати погашеними тільки після сплати певної суми, а націоналізовану власність іноз. фіз. і юрид. осіб повернути. Делегація РСФРР на чолі з Г. Чичеріним погодилася обговорити питання про борги, концесії та компенсацію колиш. іноз. власникам, зажадавши, у свою чергу, відшкодування збитків від іноз. інтервенції, визнання де-юре рад. уряду й надання йому фінанс. допомоги. До фінанс. комісії Ґ. к. було передано окремий меморандум про кредити, який представив і підписав Х. Раковський. Рад. стороною також було порушено проблему заг. скорочення озброєнь. Г. Чичерін висловив протест з приводу дискримінації укр. насел. в окупов. Румунією Бессарабії, перешкод, які чиняться волевиявленню насел. Сх. Галичини, а також угод, укладених між генералом П. Врангелем і представниками румун. та югослав. урядів «з метою підготовки нападу на Укр. Респ. і провокування найкровопролитніших і спустошливих воєн. операцій». Жодне з питань, висунутих у Ґенуї, не було вирішене; і їх подальше обговорення перенесено на Гаазьку конференцію 1922. Водночас у результаті переговорів між Німеччиною і РСФРР 16 квітня у м. Рапалло побл. Ґенуї ними підписано договір, який передбачав негайне відновлення дипломат. відносин між ними, відмову від взаєм. претензій та розвиток торг.-екон. стосунків. Дія Рапалльс. договору була поширена на Україну та ін. союзні з РСФРР республіки згідно з договором між ними і Німеччиною від 5 листопада 1922.

Літ.: Материалы Генуэзской конференции (Подготовка, отчеты заседаний, работы комиссий, дипломатическая переписка и пр.). Москва, 1922.

М. М. Варварцев

Стаття оновлена: 2007