Ґерета Ігор Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґерета Ігор  Петрович

ҐЕРЕ́ТА Ігор Петрович (25. 09. 1938, с. Скоморохи, нині Терноп. р-ну Терноп. обл. – 05. 06. 2002, Тернопіль, похов. у смт Велика Березовиця Терноп. р-ну Терноп. обл.) – археолог, громадсько-політичний діяч, мистецтвознавець. Син Петра, брат Олега Ґерет. Засл. діяч мист-в України (1998). Літ. премія ім. братів Б. і Л. Лепких (1997), Всеукр. археол. премія ім. В. Хвойки (2002). Чл. НСХУ (1993). Закін. Чернів. ун-т (1962). Відтоді працював у Терноп. краєзнав. музеї: зав. відділу, організатор і зав. картин. галереї (1978–86), пров. н. с. Зазнав переслідувань 1965–66 від рад. влади. Від 1991 – засн. і дир. Ін-ту нац. відродження України (Тернопіль; від 2002 – його імені). Викладав археологію та історію України, історію укр. мист-ва у Терноп. вищій духов. семінарії, Терноп. пед. ун-ті. Від 1996 – голова Терноп. осередку НТШ. Автор експозицій Картин. галереї Терноп. краєзнав. музею (1978, нині Терноп. ХМ); Муз.-мемор. музею С. Крушельницької у с. Біла Чортків. р-ну Терноп. р-ну (1963), Етногр.-мемор. музею В. Гнатюка (с. Велеснів Монастирис. р-ну, 1969), Музею Леся Курбаса (с. Старий Скалат Підволочис. р-ну, 1987; усі – Терноп. обл.). Від 1964 проводив археол. дослідж., вивчав мист-во черняхів. культури 3–4 ст. на Тернопільщині, зокрема могильник побл. с. Чернелів-Руський Терноп. р-ну. 1994 ініціював створення Терноп. експерим. школи мист-в. Автор числен. наук. статей та зб. поезій і прози «Скибка неба» (Т., 1997). Зібрав сотні укр. ікон, нар. картин, творів графіки сучас. укр. художників. Колекція Ґ. від 2004 знаходиться у Терноп. ХМ.

Пр.: Теребовля. Л., 1971 (співавт.); Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка у Велесневі. Л., 1971; 1982; 1991 (співавт.); І. Ф. Хворостецький. Т., 1978 (співавт.); Музей С. Крушельницької. Л., 1978; Бережани. Л., 1979; 1989; Археологічні пам’ятки Прикарпаття на Волині. К., 1981; 1982; Чортків. Л., 1985 (співавт.); Іван Марчук. Т., 1986 (співавт.); Ярослав Омелян. Т., 1993; Теребовля: Шлях через віки. Л., 1997; Графіка Ганни Ткачик. Т., 1999; Місце так званих князівських поховань серед пам’яток черняхівської культури (На підставі нових досліджень) // Зап. НТШ: Пр. Археол. комісії. Т. 244. Л., 2002.

Літ.: Чорновіл В. Лихо з розуму: Портрети двадцяти злочинців. Париж, 1968; Литвин М. Уроки естетики // Україна. 1983. № 28; Косів М. Вір-ність покликанню краєзнавця // НТЕ. 1989. № 1.

В. А. Лавренюк

Стаття оновлена: 2007