Ґеринович Олександр Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґеринович Олександр  Олександрович

ҐЕРИНО́ВИЧ Олександр Олександрович (09. 03. 1936, м. Новосибірськ, РФ) – диригент, педагог. Син О. Ґериновича та Р. Ґеринович-Ланської, онук В. Ґериновича. Проф. (1998). Закін. Львів. консерваторію (1960, кл. віолончелі П. Пшенички; 1962, кл. оперно-симф. диригування І. Паїна), де відтоді й працює (з перервою, нині муз. академія): від 1998 – зав. каф. оркестр. диригування. 1980–86 – зав. каф. оркестр. диригування, 1987 – проф. Рівнен. ін-ту культури. Був кер. оркестру нар. інструментів (1970–80-і рр.), симф. оркестру (1993–97) Львів. консерваторії, камер. оркестру Рівнен. філармонії (1982–84). Під кер-вом Ґ. вперше виконано низку творів укр. композиторів, зокрема А. Кос-Анатольського, М. Скорика, Л. Дичко, Б. Фільц, І. Вимера, А. Онуфрієнка. Має грамзаписи на фірмі «Мелодія», фонд. записи на Укр. радіо (за участі О. Криси, П. Кармалюка та ін.). Укладач «Хрестоматії по диригуванню оркестром народних інструментів» (К., 1986).

Пр.: Інструментовки та переклади для оркестру народних інструментів. К., 1979; 1981–83; Деякі аспекти техніки диригування. Р., 1983; Структура диригентського виконавського аналізу. Р., 1985 (співавт.); Спогади про П. Кармалюка. Л., 2002; Криниця життя (Спогади. Творчість. Педагогіка). Ів.-Ф., 2006.

Літ.: Криленко О. В концертних залах // КіЖ. 1977, 18 груд.; Фільц Б. Класика і сучасність // Там само. 1982, 1 трав.; Пісні Полісся у вінок України // Музика. 1983. № 1.

В. Є. Камінський

Стаття оновлена: 2007