Ґеровський Олексій Юліанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґеровський Олексій  Юліанович

ҐЕРО́ВСЬКИЙ Олексій Юліанович (31. 08. 1883, Львів – 17. 04. 1972, Нью-Йорк) – громадсько-політичний діяч. Брат Г. Ґеровського, онук А. Добрянського. Виховувався у діда в м. Іннсбрук (Австрія). Закін. юрид. ф-т Чернів. ун-ту (ступ. д-ра). Видавав русофіл. тижневик «Русская правда» (Чернівці, 1910–13), брав участь у Мараморош-Сиґет. суд. процесах, у грудні 1913 арешт. за звинуваченням у держ. зраді. Напередодні 1-ї світ. війни втік, виїхав до Росії. Від 1915 – радник з австро-угор. і балкан. питань МЗС у Петрограді. 1918 приєднався до армії А. Денікіна, видавав г. «Единая Русь» (м. Єкатеринодар, нині Краснодар, РФ). 1919 переїхав на Закарпаття, де очолював Центр. ком-т православ. громад, спільно з Досифеєм (Васичем) і Алексієм (Кабалюком) брав активну участь у розбудові православ’я під юрисдикцією Серб. Православ. Церкви. Звинувачував чехо-словац. владу у невиконанні умов Сен-Жермен. договору щодо Підкарп. Русі, через переслідування був змушений виїхати до Югославії, де очолював Карпаторус. визв. ком-т у Белґраді (1927–29). Неодноразово звертався до Ліги Націй з питання автономії Підкарп. Русі. Від 1930 – у США. 1935–38 – ген. секр. Карпаторус. союзу, у вересні 1938 очолював делегацію до А. Волошина з метою об’єднати зусилля на утворення автоном. Підкарп. Русі. Після входження Закарпаття до складу УРСР критикував українізац. політику рад. влади. Публікувався у нью-йорк. г. «Свободное слово Карпатской Руси».

Літ.: Разгулов В. Борец за православную Подкарпатскую Русь – Алексей Геровский // Карпат. панорама. 1997, 25 окт.; Крупський І. Геровський Олексій Юліанович // Укр. журналістика в іменах. Л., 2004. Вип. 11.

І. В. Крупський

Стаття оновлена: 2007