Ґерус Сергій Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґерус Сергій  Васильович

ҐЕ́РУС Сергій Васильович (19. 10. 1900, м. Корець, нині Рівнен. обл. – 08. 10. 1988, Вінніпеґ) – церковний діяч. Батько І.-І. Ґерус-Тарнавецької та О. Ґеруса. Дійс. чл. УВАН у Канаді (1970). Протопресвітер. Закін. Кременец. духовну семінарію (нині Терноп. обл., 1923), богослов. ф-т Варшав. ун-ту (1929). Рукополож. 1923 митрополитом Православ. Церков у Польщі Діонісієм. Душпастирював у парафіях на Волині, служив у Митропол. соборі в Луцьку. 1941 перейшов до УАПЦ, від 1945 – чл. Церк. упр. на британ. зону Німеччини при митрополитові Полікарпу (Сікорському). 1950 виїхав до Канади, приєднався до Укр. Греко-Православ. Церкви в Канаді, був заст. голови президії Консисторії. 1951–72 – співпрацівник митрополита Іларіона (Огієнка). Викл. і проф. богослов’я Колегії св. Андрея (від 1952). Автор кн. «Богослу- ження Православної Церкви» (1956), «Коротка священна історія Старого Завіту» (1977), «Коротка священна історія Нового Завіту» (1977; усі – Вінніпеґ).

М. Г. Железняк

Стаття оновлена: 2007