Ґестапо - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґестапо

ҐЕСТА́ПО (нім. Gestapo, скорочено від Geheime Staatspolizei – таємна державна поліція) – один із інструментів встановлення гітлерівської диктатури у нацистській Німеччині та реалізації німецької окупаційної політики в роки Другої світової війни. Ґ. створив 1933 Г. Герінг шляхом реорганізації політ. поліц. органів Ваймар. республіки. Від 1934 його очолював Г. Гіммлер, від 1939 – штандартенфюрер СС Г. Мюллер. Весною 1935 співроб. Ґ. офіційно включено до лав СС. Ґ., виведене з-під нагляду адм. судів, у яких оскаржували дії держ. органів, було наділене правом ув’язнення у тюрмі чи концентрац. таборі та здійснення страт противників режиму без рішення суду. Спец. підвідділ на чолі з К. Ейхманом займався «остаточ. вирішенням євр. питання» – масовим знищенням євр. насел. окупов. країн (див. Бабин Яр, Голокост, Дробицький Яр). Коли діяльність укр. націоналіст. орг-цій почала суперечити нім. політиці, Ґ. заарештувало Провід ОУН(б) і знищило чільних діячів ОУН(м) у Житомирі та Києві – І. Ірлявського, І. Рогача, О. Телігу та ін. Після закін. 2-ї світ. війни Міжнар. військ. трибунал у Нюрнберзі визнав Ґ. злочин. орг-цією і засудив низку його кер. до смерт. кари та тривалого ув’язнення, хоча декому (зокрема Г. Мюллеру) вдалося уникнути покарання і їхня подальша доля достовірно не з’ясована.

Літ.: Мельников Д., Черная Л. Империя смерти. Москва, 1987; R. Gellately. Die Gestapo und die deutsche Gesellschaft. Die Durchsetzung der Rassenpolitik 1933–1945. Paderborn, 1994; Круглов А. Катастрофа украинского еврейства 1941–1944 гг.: Энциклопед. справоч. Х., 2001; Die Gestapo. Mythos und Realität. Darmstadt, 2003; Деларю Ж. История гестапо / Пер. с франц. Москва, 2004.

Р. В. Пилипчук

Стаття оновлена: 2007