Ґінзбурґ Лев Борисович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґінзбурґ Лев  Борисович

ҐІ́НЗБУРҐ Лев Борисович (1858 – не пізніше 1926) – будівельний підрядчик. Закін. Вітеб. повіт. уч-ще (Білорусь; 1876). Відтоді займався буд. підприємництвом у Києві. На межі 19–20 ст. його фірма, зайнявши провідні позиції в місті, брала участь у спорудженні будівель Бактеріол. ін-ту в урочищі Протасів Яр (1896; нині держ. підпр-во «Біофарма», вул. М. Амосова, № 4), Комерц. уч-ща (1897–98; нині книжк. ф-ка, вул. Воровського, № 24), Ремісн. євр. уч-ща ім. С. Бродського (1902–04; нині корпус Ін-ту електрозварювання НАНУ, вул. М. Горького, № 69; усі спонсорували брати Бродські), Міського театру (1897–1901; нині Нац. театр опери і балету ім. Т. Шевченка, вул. М. Лисенка, № 5), театру «Соловцов» (1898; нині Нац. укр. драм. театр ім. І. Франка, пл. І. Франка, № 3), Політех. ін-ту (крім гол. корпусу, 1898–1901), Музею старожитностей і мист-в (1898–1901; нині НХМ, вул. М. Грушевського, № 6; меценати – Б. і В. Ханенки), караїм. кенаси (1898–1900; нині Будинок актора, вул. Ярославів Вал, № 7), богадільні ім. М. Дегтярьова на Древлянській площі, Лук’янівка (1900–02; нині тут розміщ. Київ. вище танк. інж. уч-ще, вул. Дегтярівська), Троїц. нар. будинку (1901–02; нині Нац. театр оперети, вул. Велика Васильківська, № 53/3), Дому працелюбства на вул. Гоголівська, № 39 (1905, меценати – сім’я Терещенків), Пед. музею (1910–11, меценат – С. Могилевцев; нині Будинок учителя, вул. Володимирська, № 57), костелу св. Миколи (1899–1909; нині Нац. будинок орган. та камер. музики, вул. Велика Васильківська, № 77), Держ. комерц. банку (1902–05; нині НБУ, вул. Інститутська, № 9), хорал. синагоги (1896–98; нині Центр. синагога, вул. Ш. Руставелі, № 13), амбулаторії лікарні для чорноробів (нині лікарня «Охматдит», вул. В. Чорновола, № 28). Ґ. належало кілька житл. споруд, зокрема будинки на вул. Миколаївська (1900–01, арх. Г. Шлейфер і Е. Брадтман; нині вул. Арх. В. Городецького, № 9) та на Бібіков. бульварі (1909–10; нині готель «Прем’єр-Палас», бульвар Т. Шевченка, № 5), т. зв. «хмарочос Ґінзбурґа» на 94 квартири на вул. Миколаївська (1910–12, арх. А. Мінкус і Ф. Троуп’янський; не зберігся). Фінансував євр. благодійні заклади, був старостою Євр. лікарні, почес. наглядачем Фундуклеїв. жін. г-зії.

Літ.: Кальницкий М. Золотое десятилетие Гинзбурга // АСС. 1995. № 1.

ДА: Держ. архів Києва, ф. 90, оп. 1, спр. 1275, арк. 1–20, 49.

М. Б. Кальницький, С. Ю. Карамаш

Стаття оновлена: 2007