Ґінцберг Ашер-Гірш - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґінцберг Ашер-Гірш

ҐІ́НЦБЕРҐ Ашер-Гірш (גינצברג אשר-הירש; псевд. – Ахад-га-Ам; אחר העם ; 18. 08. 1856, м-ко Сквира, нині місто Київ. обл. – 02. 01. 1927, Тель-Авів) – єврейський письменник-публіцист, філософ. Отримав традиц. євр. освіту, самостійно вивчав філософію, іноз. мови. 1882–84 слухав лекції в ун-тах Відня, Берліна, Вроцлава (Польща). Від 1884 мешкав в Одесі, де став прихильником палестинофіл. руху. У виступах і статтях доводив необхідність тривалої вихов. роботи серед євреїв задля підвищення нац. свідомості майбутніх переселенців, котрі відроджуватимуть Палестину. Відвідавши Палестину 1891 і 1893, виступив з гострим крит. оглядом екон., соц. і духов. життя євр. поселень країни. Від 1896 очолював вид-во «Ахіасаф» і ред. ж. «השילוח» («Га-Шілоах», Одеса). Ґ. вважав, що нац. літ-ра повинна бути присвяч. лише питанням відродження євр. культури і духов. суті єврейства. Після 1-го Сіоніст. конгресу (1897) Ґ., вказуючи на відчуженість лідерів Т. Герцля і М. Нордау від духов. цінностей євр. культури і традиції, піддав різкій критиці теор. й прагмат. аспекти їхньої концепції політ. сіонізму. Відтоді Ґ. очолив напрям, який отримав назву «духов. сіонізм»: духовні цінності, створювані в духов. центрі єврейства, на який перетворять країну предків ті, хто поселиться в ній, живитимуть весь євр. народ у діаспорі і зберігатимуть його єдність у країнах розсіяння. Від 1903 Ґ. займався тільки літ.-публіцист. діяльністю. 1907 переїхав до Лондона, 1922 оселився у Палестині. Погляди Ґ. значно вплинули на сіонізм усіх напрямів, а його творчість відіграла вагому роль у розвитку євр. думки, у становленні сучас. літ-ри івритом, була одним із вирішал. чинників відродження євр. нац. культури та відновлення євр. державності.

Літ.: על פרשת דרכי ם. 4 כ ר’. אדעססא, תרנ" ה-תרע"ג (На роздоріжжі. В 4 т. О., 1895–1913); התורה והעבודה: (לזכר מלאת 10 שנים למות הד"ר פינסקר). ברלין, תרס"ד.(Тора та праця: до 10-ї річниці смерті д-ра Пінскера. Берлін, 1904); שלטון השכל,: (לזכר הרמב"ם). תרס"ה קרקו ב, (Влада розуму: на пам’ять про Рамбама. Краків, 1905); געקליבענע שריפטען. אדעס, תרע"ט (Вибрані твори. О., 1919); מאמרים. ירושלם, תרפ"ז (Статті. Єрусалим, 1927); נבחרים מאמרים ואגדות . תל-אביב, תרפ"ז (Вибрані статті. Тель-Авів, 1927); פרקי זכרונות ואגרות. תל-איב, תרצ"א (Глави спогадів та сказань. Тель-Авів, 1931); כל כתבי אחד העם. תל-אבי ב, תשי" ד (Всі твори Ахад-га-Ама. Тель-Авів, 1954).

А. Г. Кержнер

Стаття оновлена: 2007