Ґінцбурґ Давид Гораційович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґінцбурґ Давид  Гораційович

ҐІ́НЦБУРҐ Давид Гораційович (05. 07. 1857, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельн. обл. – 22. 12. 1910, С.-Петербург) – громадський діяч, сходознавець і гебраїст. Отримав традиц. євр. освіту, здобув ступ. канд. н. у С.-Петербур. ун-ті. 1878–80 вивчав юдаїстику та арабістику. Переклав івритом з арабської і видав з коментарями «Перламутр» (Берлін, 1887) – поет. цикл Мойсея ібн Езри, одного з найвідоміших євр. поетів середньовіччя. Співавтор фундамент. праці «L’Ornement hébreu» («Єврейські прикраси», Берлін, 1903), у якій подано зразки євр. прикрас з рукописів із Сирії, Африки та Ємену. Мав одну з найбільших приват. б-к у Європі. Засн. і ректор курсів сходознавства у С.-Петербурзі (1907); співред. «Еврейской энциклопедии» (С.-Петербург, 1908–13). Чл. Т-ва сприяння освіті серед євреїв, центр. ком-ту Т-ва євр. колонізації, Т-ва дослідж. Сходу.

Пр.: Основы арабского стихосложения I–XIV. С.-Петербург, 1892–97; 1900 ,אנליו ןמית ירפסמ (З книг Ємену. Вільно, 1900); О русском стихосложении: опыт исследования ритмического строя стихотворений М. Лермонтова. Петроград, 1915; Каббала: мистическая философия евреев. Москва, [Б. р.].

А. Г. Кержнер

Стаття оновлена: 2007