Ґлазер Карел - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґлазер Карел

ҐЛА́ЗЕР Карел (Glaser Karel; 03. 02. 1845, с. Хоче побл. м. Марибор, нині Словенія – 18. 07. 1913, м. Ґрац, Австрія) – словенський літературознавець, мовознавець і перекладач. Д-р індології (1883). Студіював славістику і класичну філологію у Віден. ун-ті (1865–68). Автор 4-том. кн. «Zgodovina slovenskega slovstva» (Ljubljana, 1894–1900), статей про словен., серболужиц., нім., перську та індій. літ-ри. Перекладав твори В. Шекспіра, А. Фірдоусі, Калідаси, П. Кальдерона, Л. Камоенша та ін. У часописі «Zora» (Марибор, 1872, ч. 8–9) під псевд. Drag. Lazar опублікував ст. «Taras Grigorovič Ševčenko. Maloruski pesnik» (скорочено в укр. перекл. надрук. у зб. «Світова велич Шевченка», т. 3, К., 1964). У ній, посилаючись на зб. «Поезії Тараса Шевченка» (у 2-х т., 1867) і широко відому в той час працю польс. дослідника Ґ. Баттальї «Taras Szewczenko: Życie i pisma jego» (1865; обидві – Львів), вперше докладно ознайомив словен. читачів з життям і творчістю укр. поета. Найбільше уваги приділив поемі «Гайдамаки», яка, на думку Ґ., відтворює найтрагічніший епізод укр. історії.

Літ.: Гримич В. За Кобзаревою луною. Стаття друга // Всесвіт. 1983. № 3.

В. Г. Гримич

Стаття оновлена: 2007