Ґловінський Євген Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґловінський Євген  Олексійович

ҐЛОВІ́НСЬКИЙ Євген Олексійович (01. 11. 1894, м-ко Ржищів Київ. губ., нині місто Київ. обл. – 07. 07. 1964, Мюнхен) – економіст, громадський діяч. Дійс. чл. НТШ (1953). Закін. г-зію у м. Золотоноша (нині Черкас. обл., 1913), навч. на істор.-філол. ф-ті Ун-ту св. Володимира у Києві (1913–15). Від 1915 воював на фронтах 1-ї світ. війни у складі рос. армії; від січня 1919 – старшина артилерії Армії УНР. Перебував у таборі для інтернованих у м. Каліш (Польща). 1922 емігрував до Чехо-Словаччини, 1927 здобув вчений ступінь із пром. економіки в Укр. госп. академії в Подєбрадах. У 1930–39 – секр. і н. с. Укр. наук. ін-ту (Варшава). 1944 виїхав до Австрії (м. Зальцбурґ), від 1949 мешкав у Мюнхені, де був проф. Укр. тех.-госп. ін-ту й УВУ (від 1952), дійс. чл. Ін-ту для вивчення СРСР (від 1963 – заст. дир.). Водночас – представник Укр. нац.-держ. союзу в Укр. нац. раді, чл. наук. ради Т-ва сприяння укр. науці в Німеччині та редколегії ЕУ. Автор низки праць, присвяч. екон. колонізації України, серед них – «Проблема розрахункового балянсу України» // «Сучасні проблеми економіки України» (т. 3, 1931), «Фінанси УССР» (1938; обидві – Варшава), «Фінанси СРСР після другої світової війни» (Мюнхен, 1954), «Фінанси Української РСР у системі фінансів СРСР» // «Укр. зб.», 1955, ч. 2.

Літ.: Злупко С. Персоналії і теорії української економічної думки. Л., 2002.

С. М. Злупко

Стаття оновлена: 2007