Ґмитро Микола Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґмитро Микола  Михайлович

ҐМИ́ТРО Микола Михайлович (25. 02. 1958, с. Омеляна, нині Велика Омеляна Рівнен. р-ну Рівнен. обл.) – реставратор та іконописець. Закін. художню школу в Рівному (1974), навч. у Моск. нар. заоч. ун-ті мист-в (1980–82). Від 1983 – у Словаччині. Працював художником Держ. театру м. Кошиці (1983), Будинку культури м. Стара Любовня (1984–85), референтом з культури в с. Орябина Старолюбовнян. округу (1987–90). Від 1990 – на твор. роботі. Осн. галузі – іконопис, монум. живопис та реставрування сакрал. мист-ва. В іконопис. творчості дотримується візант. традицій. Персон. виставки: у Пряшеві (2002), Меджилаборцях (2003–04), Гуменному (2004), Бардієві, Празі (обидві – 2004–05), Кошицях, Криниці (обидві – 2006), Ужгороді (2006–07). Відновив інтер’єри понад 20-ти церков, реставрував скульптури та вівтарну картину в костелі с. Батізовце (1996, Сх. Словаччина).

Тв.: ікона «Богородиця» (церква в с. Літманова, 1992); іконостаси – у церквах сіл Казимір та Літманова (обидва – 1998); стінні розписи та іконостас у церквах сіл Пихні (1998) та Нехваль Полянка (1999); вівтар для церкви у с. Замутов (2000); ікони для іконостаса храму в м. Требішув (2001; усі – у Сх. Словаччині).

Літ.: Ілюк М. Виставка [М. Ґмитра] в Меджилабірцях // Нове життя. 2003, 19 груд.; Яцканин І. Ікони Миколи Ґмитра // Дукля. 2004. № 1; A. Nagyová. Maliar ikon – Painter of Icons // Moje mesto Prešov. 2005. Č. 1.

М. І. Мушинка

Стаття оновлена: 2007