Ґольберґ Марк Якович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґольберґ Марк  Якович

ҐО́ЛЬБЕРҐ Марк Якович (12. 09. 1922, Харків – 17. 02. 2007, м. Дрогобич Львів. обл.) – літературознавець. Д-р філол. н. (1989), проф. (1990). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. ун-т (1948). Від 1952 викладав у Дрогоб. пед. ун-ті: 1990–92 – зав. каф. світ. літ-ри, одночасно від 1990 – проф. Дослідж. у галузях порівнял. літературознавства, міжслов’ян. літ. взаємин, теорії літ-ри, теорії і практики перекладу, культурології. Вивчав творчість Т. Шевченка, І. Франка, І. Нечуя-Левицького, О. Кобилянської, Ю. Федьковича, М. Рильського, О. Блока, Янки Купали, В. Караджича, Дж. Байрона, Г. Гайне та ін.

Пр.: З історії перших українських перекладів сербських народних пісень. Дрогобич, 1961; Іван Вазов: Життя і творчість. К., 1976; 1986; Що потрібно перекладачеві // Вітчизна. 1987. № 4; Христо Ботев: Нарис життя і творчості. К., 1988; Іван Франко і сербська культура. Л., 1991; Поема Лесі Українки «Віла-посестра» і питання українсько-сербських фольклорних і літературних взаємин. Дрогобич, 2001; Інтерпретаційний потенціал як герменевтична проблема // Герменевтика тексту: Між істиною і методом. Л., 2002.

Літ.: Синяк Д. Марку Гольбергу – 75 // Галиц. зоря. 1997, 17 верес.; Збірник на пошану професора Марка Гольберга (до 50-річчя наук. діяльності та 80-річчя від дня народж.). Дрогобич, 2002.

І. М. Невмержицька

Стаття оновлена: 2007