Ґольдблат Мойсей Ісакович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґольдблат Мойсей  Ісакович

ҐО́ЛЬДБЛАТ Мойсей Ісакович (04(16). 12. 1896, м. Герца, нині Чернів. обл. – 1974, Ізраїль) – актор, режисер. Засл. діяч мист-в УРСР (1945), засл. арт. РСФРР (1935), нар. арт. Казах. РСР (1943). Сценічну діяльність розпочав 1918 у пересув. театрі в Україні. Закін. студію Моск. євр. театру (1924), в якому відтоді працював актором; водночас 1931–36 – худож. кер. циган. театру «Ромен». 1940–41 та 1944–51 – у театрах України, зокрема Євр. театрі в Києві та Харків. рос. драм. театрі ім. О. Пушкіна; 1941–44 та 1951–59 – худож. кер. Казах. театру драми ім. М. Ауезова (Алма-Ата, нині Алмати). Здійснив низку постановок для театрів Чернівців, серед яких – «Мандрівні зорі» Шолом-Алейхема (1946), «Лихо з розуму» О. Грибоєдова, «Отелло» В. Шекспіра (обидві – 1950). Творчу манеру Ґ. найповніше характеризують героїчні й лірично-романт. вистави, яким притаманна живописність мізансцен. Автор спогадів про Леся Курбаса і С. Міхоелса (1969).

Вистави: «Кармен» за П. Меріме (1934), «Цигани» за О. Пушкіним (1935), «Професор Мамлок» Ф. Вульфа (1941), «Скупий» Ж.-Б. Мольєра (1952), «Фархад і Ширін» Н. Хікмета (1955), «Інтервенція» Л. Славіна (1963).

М. Г. Лабінський

Стаття оновлена: 2007