Ґольдельман Соломон (Симон) Ізраїльович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґольдельман Соломон (Симон) Ізраїльович

ҐО́ЛЬДЕЛЬМАН Соломон (Симон) Ізраїльович (справж. – Хаїм-Шолом Срульович; псевд.: Золотаренко, Шалом Кишиневер; 05(17). 12. 1885, м-ко Сороки, нині м. Сорока, Молдова – 03. 01. 1974, Єрусалим) – політичний і громадський діяч, економіст. Дійс. чл. УВАН (1964). Навч. (1907–13) і викладав (1913–15) у Київ. комерц. ін-ті. 1915–17 працював у Спілці земств, 1917–18 – викл. Євр. нар. ун-ту в Києві. У червні 1917 як провід. діяч сіоніст. с.-д. партії «Поалей Ціон» увійшов до складу УЦР, був чл. Малої ради. 1918 видавав у Одесі євр. г. «Unser Leben» («Наше життя»). У грудні 1918 признач. міністром праці та в. о. секр. у справах нац. меншин в уряді УНР, згодом – товариш міністра торгу й пром-сті С. Остапенка; від серпня 1919 до квітня 1920 – товариш міністра праці у кабінеті І. Мазепи. У липні 1920 виїхав до Відня, звідти – до Праги. Один із фундаторів Укр. госп. академії у Подєбрадах (Чехо-Словаччина), де й працював: 1923–24 – продекан екон.-кооп. ф-ту, від 1925 – проф. Запропонував проект орг-ції Укр. тех.-госп. ін-ту, 1935 став його проф. (після ліквідації Укр. госп. академії). У 1939 емігрував до Палестини, від 1948 – в Ізраїлі. У 1940–60-х рр. очолював створений ним Ін-т позаоч. сіоніст. освіти в Єрусалимі. Підтримував тісні зв’язки з укр. еміграц. установами, сприяв укр.-євр. співпраці. Дослідж. Ґ. з проблем економіки, міжнар. єврейства, долі євреїв за більшов. і нацист. режимів тощо були надруковані на ідиш, івриті, рос., нім., англ. мовами; серед видань укр. мовою – «Чому серед жидівських робітників багато є большевиків» (Кам’янець, 1919), «Листи жидівського соціял-демократа про Україну. Матеріали до історії українсько-жидівських відносин за часів революції» (Відень, 1921; перевид. – 1964), «Міжнародня економічна політика» (Подєбради, 1926), «Населення і комуністична партія на радянській Україні у національному та соціяльному розрізі» (Подєбради, 1930), «Жидівська національна автономія на Україні: 1917–1920» (Мюнхен, 1963; перевид. – 1967; англ. перекл. – Чікаґо, 1968) та ін. Автор мемуарів «Спомини з моєї української доби. УТГУ. 1932–1952» (Нью-Йорк, 1962).

Літ.: Довгаль С. 75-ті роковини професора Соломона Гольдельмана // Вільна Україна. 1961. Зб. 29; Биковський Л. Соломон Ізраїльович Ґольдельман (1885–1974): Біобібліогр. мат. Денвер; Єрусалим, 1976; Його ж. Solomon I. Goldelman: A Portrаit of a Politician and Educator (1885–1974). New York; Toronto; Munich, 1980; Сидоренко Н. Гольдельман Соломон (Симон) Ізраїлевич // Укр. журналістика в іменах. Л., 2004. Вип. 11; Дзюба І. Правдиве свідчення Соломона Гольдельмана // Дзюба І. Україна в пошуках нової ідентичності. К., 2006.

А. І. Жуковський

Стаття оновлена: 2007