Ґольдфарб Еміль Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґольдфарб Еміль  Михайлович

ҐОЛЬДФА́РБ Еміль Михайлович (31. 05. 1924, м. Новомосковськ Дніпроп. обл. – 29. 08. 1986, Дніпропетровськ) – фахівець у галузі металургійної теплотехніки. Д-р тех. н. (1964), проф. (1956). Закін. Дніпроп. металург. ін-т (1947), де відтоді й працював: від 1966 – проф. каф. теплотехніки та автоматизації металург. печей. Зро-бив знач. внесок у формування наук. основ металург. теплотехніки та теорії печей, а також у розвиток Дніпроп. школи металург. теплотехніки. Класичним, що увійшов у довідк. літ-ру з тепло- і масообміну, став розроблений ним груповий метод об’єднаного рішення крайових задач у теорії теплопровідності, а запропонований метод миттєвого регуляр. режиму дозволив вирішити цілий клас задач (проблеми Стефана). Один з перших, хто використав теорію оптимал. керування при вирішенні теплотех. задач, що стосуються конструювання, функціонування, модернізації печей, дослідж. регенерації теплоти.

Пр.: Расчеты нагревательных печей. К., 1958; 1969 (співавт.); Теплотехника металлургических процес- сов. Москва, 1967; Структурно-функциональная теория печей. Дн., 1974; Металлургическая теплотехника. Дн., 1984 (співавт.).

Ю. М. Флейшман

Стаття оновлена: 2007