Ґольдштейн Борис Ілліч - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґольдштейн Борис  Ілліч

ҐОЛЬДШТЕ́ЙН Борис Ілліч (04(17). 10. 1902, Київ – 07. 09. 1967, там само) – біохімік. Д-р біол. н. (1939), проф. (1940). Закін. Київ. мед. ін-т (1925), де й працював до 1931; у Київ. філії Всеукр. ін-ту ендокринології та органотерапії (1931–34); водночас – в Ін-ті біохімії АН УРСР: ст. н. с., зав. відділу ферментології (1932–44) та за сумісн. – у Київ. ун-ті (1934–41); зав. лаб. біохімії Всесоюз. ін-ту експерим. ендокринології (нині Ін-т експерим. ендокринології і хімії гормонів Рос. АМН, Москва, 1944–48), Укр. НДІ харчування (1948–57), Укр. ін-ту епідеміології та мікробіології (1957–59); в Ін-ті геронтології АМН СРСР, де заснував та очолював лаб. молекуляр. біології (1959–67; усі – Київ). Вивчав нуклеїн. кислоти, роль заліза й аскорбін. кислоти в їх біосинтезі, вплив змін структури та біосинтезу нуклеїн. кислот на розвиток механізмів старіння.

Пр.: Про денатурацію та фрагментацію дезоксирибонуклеїнової кислоти в клітинах тваринного організму // УБЖ. 1963. Т. 35, № 1 (співавт.); Про фрагментацію ДНК печінки залежно від віку тварин // Там само. 1966. Т. 38, № 6 (співавт.); Влияние железа на биологические свойства ДНК // Молекуляр. основы жизненных процессов: Респ. межвед. сб. Сер. Молекуляр. биология. К., 1966 (співавт.); О старении молекулярных структур клетки. К., 1995.

І. Ю. Хілобок

Стаття оновлена: 2007