Ґольдштейн Ісак Мойсейович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґольдштейн Ісак  Мойсейович

ҐОЛЬШТЕ́ЙН Ісак Мойсейович (20. 09. 1896, с. Чуровичі, нині Орлов. обл., РФ – грудень 1973, Дніпропетровськ) – лікар-епідеміолог. Д-р мед. н. (1941), проф. (1945). Держ. нагороди СРСР. Закін. Харків. мед. ін-т (1922). Працював епідеміологом. 1933–39 – зав. обл. епідеміол. відділу Ленінгр. ін-ту епідеміології та мікробіології (нині С.-Петербург); 1939–41 – доц. Ленінгр. ін-ту удосконалення лікарів; під час 2-ї світ. війни викладав військ. епідеміологію на курсах удосконалення мед. складу армії Ленінгр. військ. округу; 1944–45 – зав. каф. епідеміології Саратов. мед. ін-ту; 1945–46 – зав. епідеміол. відділу та заст. дир. з наук. роботи Куйбишев. ін-ту епідеміології та мікробіології (нині м. Самара; обидва – РФ); 1948–72 – зав., 1972–73 – проф.-консультант каф. епідеміології Дніпроп. мед. ін-ту. Вивчав крайову епідеміологію інфекц. захворювань.

Пр.: Эпидемиологические наблюдения при болезни Боткина // ВД. 1954. № 11; Полиомиелит и его профилактика. К., 1956; 1960; Достижение советской эпидемиологии и перспектива снижения и ликвидации инфекционных заболеваний // Актуал. вопр. клин. и теор. медицины: Сб. Дн., 1971; Эпидемиологическая характеристика дизентерии в Днепропетровске (1959–68 гг.) // Кишеч. инфекции. К., 1973. Вып. 6.

Л. М. Сладкова

Стаття оновлена: 2007