ҐОЛЬШТЕ́ЙН Ісак Мойсе­йович (20. 09. 1896, с. Чуровичі, нині Орлов. обл., РФ — грудень 1973, Дні­пропетровськ) — лікар-епідеміолог. Доктор медичних наук (1941), професор (1945). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. мед. ін­ститут (1922). Працював епідеміологом. 1933–39 — зав. обл. епідеміол. від­ділу Ленінгр. ін­ституту епідеміології та мікробіо­логії (нині С.-Петербург); 1939–41 — доцент Ленінгр. ін­ституту удосконале­н­ня лікарів; під час 2-ї світової війни викладав військ. епідеміологію на курсах удосконале­н­ня мед. складу армії Ленінгр. військ. округу; 1944–45 — завідувач кафедри епідеміології Саратов. мед. ін­ституту; 1945–46 — зав. епідеміол. від­ділу та заст. дир. з наукової роботи Куйбишев. ін­ституту епідеміології та мікробіо­логії (нині м. Самара; обидва — РФ); 1948–72 — зав., 1972–73 — проф.-консультант каф. епідеміології Дні­проп. мед. ін­ституту. Ви­вчав кра­йову епідеміологію інфекц. захворювань.