КРА́ВЧЕНКО Федір Тихонович (псевд.: Тео­дор Орисіо, Т. Орисіо-Кравченко, Теодор Кравченко, Т. Кравченко-Орисіо; 26. 02(11. 03). 1906, містечко Камʼянка Чигирин. пов. Київ. губ., нині місто Черкас. обл. — 31. 05. 1985, Мос­ква) — письмен­ник, пере­кладач. Закін. ВДІК (Москва, 1938). Працював на цукроварні, бібліотекарем, культробітником, художником-декоратором. Від 1930 — у Полтаві: спів­роб. г. «Більшовик Пол­тавщини», чл. «Плугу», кер. літ. студії при Палаці піонерів. У Москві: від 1938 — ред. кіностудії «Мосфільм»; під час 2-ї світової війни — у г. «Московский железнодорожник»; у повоєн­ні ро­­ки — у видавництві «Молодая гвардия», г. «Ком­­сомольская правда», «Ли­­тературной газете». Писав укр. і рос. мовами. Дебютував поезією 1921 у г. «Незаможний». 1925 В. Сосюра опублікував у ж. «Зна­н­ня» вірш К. «На заводі» та оповіда­н­ня «Перший крок». У повісті «Сімʼя Наливайків» (К., 1963) від­творив героїчну боротьбу українців під час 2-ї світової війни. Автор низки оповідань, повістей, пʼєс, перекл. російською мовою творів Остапа Вишні, Ю. Зба­­нацького, В. Кучера, А. Хорунжого й ін. Присвятив Т. Шевченку казку «Тополя» (1946), ліричну мініатюру «Дві могили», оповіда­н­ня «Тарасова мандрівка» (обидва — у вид. «Джерела не замулити», К., 1966), повість «Любовь и гнев» (Москва, 1970).