Кравченко Федір Тихонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кравченко Федір Тихонович

КРА́ВЧЕНКО Федір Тихонович (псевд.: Тео­дор Орисіо, Т. Орисіо-Кравченко, Теодор Кравченко, Т. Кравченко-Орисіо; 26. 02(11. 03). 1906, м-ко Кам’янка Чигирин. пов. Київ. губ., нині місто Черкас. обл. – 31. 05. 1985, Мос­ква) – письменник, перекладач. Закін. ВДІК (Москва, 1938). Працював на цукроварні, бібліотекарем, культробітником, художником-декоратором. Від 1930 – у Полтаві: співроб. г. «Більшовик Пол­тавщини», чл. «Плугу», кер. літ. студії при Палаці піонерів. У Москві: від 1938 – ред. кіностудії «Мосфільм»; під час 2-ї світ. війни – у г. «Московский железнодорожник»; у повоєнні ро­­ки – у вид-ві «Молодая гвардия», г. «Ком­­сомольская правда», «Ли­­тературной газете». Писав укр. і рос. мовами. Дебютував поезією 1921 у г. «Незаможний». 1925 В. Сосюра опублікував у ж. «Знання» вірш К. «На заводі» та оповідання «Перший крок». У повісті «Сім’я Наливайків» (К., 1963) відтворив героїчну боротьбу українців під час 2-ї світ. війни. Автор низки оповідань, повістей, п’єс, перекл. рос. мовою творів Остапа Вишні, Ю. Зба­­нацького, В. Кучера, А. Хорунжого й ін. Присвятив Т. Шевченку казку «Тополя» (1946), ліричну мініатюру «Дві могили», оповідання «Тарасова мандрівка» (обидва – у вид. «Джерела не замулити», К., 1966), повість «Любовь и гнев» (Москва, 1970).

Тв.: Атаку відбито. Х., 1930; Барикади в селі. Х., 1931; Перемога. Х., 1931; Хліб. Х., 1933; К.; Х., 1935; Поворот. Х., 1934; Клумба з колючками. К., 1976; В ім’я людини. К., 1978.

Літ.: Кедрина З. Вступая в год три­дцать седьмой // Лит. газ. 1954, 9 марта; Логвиненко М. Повесть о великом Коб­заре // Радуга. 1970. № 10; Новицький О. Наш друг Теодор Орисіо // ЛУ. 1981, 17 квіт.

П. П. Ротач

Статтю оновлено: 2014