ҐО́ТВАЛЬД Клемент (Gottwald Klement; 23. 11. 1896, с-ще Дєдіце побл. м. Вишков, Австро-Угорщина, нині Чехія — 14. 03. 1953, Прага) — чехословацький комуністичний і державний діяч. За фахом — столяр. Під час 1-ї світової війни воював на укр. землях у складі австро-угор. армії, з якої дезертирував і здався у рос. полон. У 1921 був серед засн. КП Чехословач­чини (КПЧ), до складу якої уві­йшла і Між­нар. соціаліст. партія Під­карпат. Русі; 1921–26 — ред. парт. преси і парт. функціонер у Словач­чині (під­тримував звʼязок із комуністами Закарп. України); 1926–29 — зав. центр. політ. і пропагандист. комітету (брав участь у «більшовизації» партії); 1929–45 — ген. секр., 1945–53 — голова КПЧ (у 1935–43 також секр. Комінтерну). Водночас у 1945–46 — віце-премʼєр, 1946–48 — премʼєр-міністр, 1948–53 — президент Чехословач­чини. У травні–червні 1932 на Закарп. Україні очолював селян. рух проти екзекуцій. 1934–36 і 1938–45 жив у Москві. Під час 2-ї світової війни керував Закордон. центром КПЧ. 1942 ініціював створе­н­ня у м. Бузулук (Оренбур. обл., РФ) 1-го чехословац. баталь­йону (згодом — корпус), пере­важно із закарпатоукр. вʼязнів таборів ГУЛАГу. В червні 1944 у Києві вів пере­говори з М. Хрущовим про на­да­н­ня допомоги словац. партизанам (імʼям Ґ. на­звана рад. диверсійна партизан. бригада В. Квітинського, яка 1944 вирушила з України у Словач­чину). До Чехословач­чини повернувся разом із рад. військами, уві­йшов до складу уряду. Під­тримував при­єд­на­н­ня Закарп. України до СРСР. Очолив комуніст. пере­ворот 1948, внаслідок якого став президентом Чехословач­чини. У вересні 1948 провів від­пустку в Криму, після закін. якої з офіц. візитом від­відав Запоріж­жя, Дні­пропетровськ і Київ, де під­писав угоду про спів­працю Чехословач­чини з УРСР. Здійснив націоналізацію промисловості та колективізацію с. господарства, ініціював арешти й страти політ. опонентів, включаючи провід. діячів КПЧ, які протестували проти втруча­н­ня СРСР у внутр. справи Чехословач­чини (зокрема Ґ. Гусака, Р. Сланського, В. Клементіса). Актив. і послідов. прихильник Й. Сталіна, на похоронах якого застудився і не­вдовзі помер. 1949–89 м. Злін у Чехії називалось Ґотвальдов, 1976–90 м. Зміїв у Харків. обл. — Готвальд.