Ґрандо Олександр Абрамович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґрандо Олександр  Абрамович

ҐРАНДО́ Олександр Абрамович (10. 10. 1919, м. Могилів-Подільський, нині Вінн. обл. – 17. 07. 2004, Київ) – історик медицини. Батько С. Ґрандо. Д-р мед. н. (1968), проф. (1970). Засл. діяч н. і т. України (1994). Держ. премія УРСР у галузі н. і т. (1983). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Київ. мед. ін-т (1941). Працював у Казан. ун-ті (РФ, 1945–47); Київ. ін-ті удосконалення лікарів (1948–59); НДІ заг. та комунал. гігієни (Київ, 1959–61); Київ. мед. ін-ті (1961–90): зав. каф. соц. гігієни і орг-ції охорони здоров’я (від 1972). Заснував (1982) і відтоді очолював Центр. (нині Нац.) музей медицини України. Засн. (1994) та гол. ред. ж. «Агапіт». Голова (1970-і рр.), почес. голова (1980-і рр.) Укр., почес. чл. Рос. і Болгар. наук. т-в істориків медицини. Вивчав розвиток мед.-сан. справи у 19 ст., земської медицини в Україні, проблеми лікар. етики, мед. деонтології, орг-ції охорони здоров’я. Автор спогадів «Немного о прошлом» (К., 2003).

Пр.: Развитие гигиены в Украинской ССР. 1975; Участковый врач. 1975; Врачебная этика и медицинская деонтология: Учеб. пособ. 1982; 1988; 1994; Медицина в зеркале истории: О Музее медицины УССР. 1990; Врачебная этика. 1994 (співавт.); Очима художників. Медицина в українському образотворчому мистецтві. 1994; Путешествие в прошлое медицины. 1995; Визначні імена в історії української медицини. 1997; Сховище медичної історії України (До 25-ліття Центрального музею медицини України) // Агапіт. 1998. № 9–10; Визначні імена у світовій медицині. 2001 (співавт.); усі – Київ.

Літ.: Александр Абрамович Грандо: К 60-летию со дня рожд. // СЗ. 1997. № 12; Інтерв’ю В. Медведя з професором О. А. Ґрандо // Лікування та діагностика. 2000. № 4; 2001. № 1; Москаленко, Полякова.

О. П. Стоян

Стаття оновлена: 2007