Ґраціозі Андреа - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґраціозі Андреа

ҐРАЦІО́ЗІ Андреа (Graziosi Andrea; 19. 01. 1954, Рим) – італійський історик, економіст і політолог. Орден Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2007). У 1977 отримав ступ. д-ра економіки в Неапол. ун-ті, 1998 здобув доктор. габілітацію у Нац. раді ун-тів Франції. Від 1983 працює у Неапол. ун-ті «Федеріко ІІ»: від 1999 – повний проф. сучас. історії. Як проф.-гість викладав у низці ун-тів, зокрема Єльс. (1979–80, 1997), Гарвард. (2003) і Моск. (1992, 1996, 1999). Президент Італ. т-ва студій сучас. історії (від 2007). У 1990–2002 – співголова Європ. семінару з історії Росії і СРСР, 2000–03 – ген. координатор проекту «Історичне видання джерел з історії радянської держави і суспільства» при ЄС. Чл. ред. ради часопису «Україна модерна». Від 2004 бере участь у міжнар. проекті Укр. наук. ін-ту Гарвард. ун-ту «Двадцяте століття України: нова документація, нові інтерпретації». Координатор серії «Документы советской истории» (Москва). Автор монографій «The Great Soviet Peasant War. Bolsheviks and Peasants, 1917–1933» («Велика радянська селянська війна. Більшовики і селяни, 1917–1933», Кембридж, 1996; італ. мовою – Неаполь, 1998; рос. мовою – Москва, 2001), «Guerra e rivoluzione in Europa, 1905–1956» («Війни і революції в Європі, 1905–1956», Болонья, 2001; укр. мовою – К., 2005), «A New, Peculiar State. Explorations in Soviet History, 1917–1937» («Нова особлива держава. Студії з історії СРСР, 1917–1937», Вестпорт, 2001), «L’Urss di Lenin e Stalin. Storia dell’Unione sovietica, 1914–1945» («СРСР Леніна і Сталіна. Історія Радянського Союзу, 1914–1945», Болонья, 2007). Вивчає проблеми історії України 1-ї пол. 20 ст., зокрема дослідив і опублікував звіти італ. дипломатів про голод 1932–33. Публікація цих матеріалів стала першим у Італії документал. свідченням Голодомору, допомогла зняти негласну заборону з цієї теми, довела неможливість написання історії СРСР без врахування історії України. Низку праць присвятив діяльності Г. П’ятакова в Україні. У жовтні 2003 виступив з доповіддю «Великий голод 1932–1933 рр.: наслідки і значення» на симпозіумі про Голодомор у Гарвард. ун-ті та на симпозіумі «Смерть землі. Великий Голод в Україні 1932–33 рр.» в Ін-ті студій сусп. та реліг. історії (м. Віченца, Італія). Дослідження Ґ. – важлива сторінка сучас. європ. радянології: ці студії ґрунтуються на широкій документал. базі та сучас. методах пошуку, позначені інтелектуал. чесністю у підході до маловивчених і спірних питань історії, увагою до етич. аспектів пам’яті, принциповим баченням спіл. минулого Європи.

Пр.: Lettere da Kharkov. La carestia in Ucraina e nel Caucaso del Nord nei rapporti dei diplomatici italiani, 1932–33. Torino, 1991; укр. мовою – Х., 2007; G. L. Piatakov (1890–1937): A Mirror of Soviet History // Harvard Ukrainian Studies. 1992. Vol. 16, № 1/2; The Great Strikes of 1953 in Soviet Labor Camps in the Accounts of Their Participants // Cahiers du monde russe et soviétique. 1992. № 4; Collectivisation, révoltes paysannes et politiques gouvernementales à travers les rapports du GPU d’Ukraine de février–mars 1930 // Cahiers du monde russe. 1994. № 3; Guerre, guerres civiles et conflits nationaux dans l’Empire russe et en Russie soviétique, 1914–22 // Там само. 1997. № 1–2; Stalin’s War against the Peasants: Meanings and Questions // Journal of Ukrainian Studies. 1999. № 1–2; Italian Archival Documents on the Ukrainian Famine, 1932–33 // Famine-Genocide in Ukraine, 1932–33. Toronto, 2003 (співавт.); Голод у СРСР 1931–1933 рр. та український голодомор: чи можлива нова інтерпретація? // УІЖ. 2005. № 3; рос. мовою – у ж. «Отечествен. зап.», 2007, № 1(34).

Я. Д. Ісаєвич

Стаття оновлена: 2007