Ґревіньш Валдіс - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґревіньш Валдіс

ҐРЕ́ВІНЬШ Валдіс (Grēviòð Valdis; 26. 09. 1895, х. Мазбані Курлянд. губ., Росія, нині Латвія – 07. 04. 1968, Риґа) – латиський письменник, перекладач. Закін. Моск. комерц. ін-т (1918), студіював право у Латв. ун-ті. Очолював літ. відділ ред. г. «Sociāldemokrāts» («Соціал-демократ», 1918–24); засн. і ред. сатир. календаря «Kultūras balss» («Голос культури», 1920–32). Від 1948 – н. с. Ін-ту літ-ри та мови Латв. АН. 1950 заарешт., перебував в ув’язненні в Іркут. обл. (РФ). Автор поет. зб. «Pirmā dzeju grāmata» («Перша віршована книга», 1923), «Otrā dzeju grāmata» («Друга віршована книга», 1933), «Lapas lido, lapas skan» («Листя ширяють, листя звучать», 1946), «Dzied vēji» («Вітри співають», 1968). У пригодн.-фантаст. романі «Latvijas karalis jeb Cilvēks, kam visi parādā» («Латвійський король, або Людина, котрій усі заборгували», 1928, співавт.) у ґротеск. формі відтворив життя Латвії 20-х рр. 20 ст. Інсценізував низку романів світ. класики. Переклав окремі твори Л. Толстого, М. Шолохова, В. Шекспіра, Ф. Шіллера, Б. Шоу, Л. Піранделло. У період. виданнях 1941 опублікував переклади окремих творів Т. Шевченка, зокрема уривок з поеми «Сон», вірші «Молитва», «Садок вишневий коло хати…», «Думка» («Тече вода в синє море…»); ст. «Тарас Шевченко» та «Поет, якому заборонили писати, художник, якому заборонили малювати». 7 березня 1964 у г. «Literatūra un Māksla» («Літ-ра і мист-во) опублікував переклади віршів «І Архімед, і Галілей...», «Заповіт».

А. Г. Шпиталь

Стаття оновлена: 2007