Ґроно - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґроно

«ҐРО́НО» – літературно-мистецька група. Засн. на поч. жовтня 1920 у Києві з ініціативи В. Поліщука, В. Диберта, М. Стасенка та О. Тхоржевського. До них приєдналися згодом М. Терещенко, П. Филипович, Д. Загул, Г. Косинка, Ю. Меженко, В. Черняхівська та ін. Входили до «Ґ.» також відомі художники М. Бурачек, М. Кирнарський, В. Левандовський, С. Пожарський, Г. Нарбут. Група гуртувалася довкола г. «Більшовик» – органу Київ. губкому КП(б)У. Своє завдання вбачала у тому, щоб «бодай хоч наблизитись до того істинного шляху у мистецтві, який би відповідав духовній структурі… доби великих соціальних заворушень». У першому програм. виступі – «Credo» – учасники групи декларували прагнення «знайти синтез існуючих течій, взявши од них все найбільш здорове, природне і відповідаюче принципу зрозумілості». У другому – маніфесті «Дальше “Ґроно”» – виклали суть своєї творчості: «Ми скалки того бурхливого життя, від якого беремо вражіння. А перетопивши їх у казані своєї майстерні, віддаємо назад тому життю, від якого брали». Свій худож. метод («спіралізм») визначали як середнє між імпресіонізмом і футуризмом. Різнорідна за складом група 1921 розпалася. Друк. вид. – літ.-мист. зб. «Ґроно» та «Вир революції».

Літ.: Лейтес А., Яшек М. Десять років української літератури (1917–1927): У 2 т. Т. 2. 2-е вид. Х., 1930; Тростянецький А. А. Шляхом боротьби та шукань. К., 1968.

Н. І. Моісеєнко

Стаття оновлена: 2007