Ґроссман Олександр Соломонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґроссман Олександр  Соломонович

ҐРО́ССМАН Олександр Соломонович (справж. – Шлоймов; псевд. і крипт.: Олександр, А-ъ, Юрій; 05. 03. 1878, м. Новоукраїнка Єлисаветгр. пов. Херсон. губ., нині Кіровогр. обл. – 28. 02. 1908, Київ) – політичний діяч. Брат Ю. Ґроссмана. Учасник рев. руху від 1896. Чл. Єлисаветгр. гуртка Пд.-рос. спілки робітників (1897–98). Неодноразово був заарешт. за політ. погляди. Перебував за кордоном у Німеччині й Швейцарії. 1902 увійшов до с.-д. і соц.-рев. Об’єдн. рев. сил пам’яті П. Лаврова (С.-Петербург). У січні 1903 заарешт. і ув’язнений у Петропавлів. фортеці, де приєднався до анархістів. 1906–08 – чл. Женев. групи анархістів-комуністів і ред. г. «Буревестник», обстоював методи терору й експропріацій. Від 1907 – у складі Бойового інтернац. загону. Готував замах на командувача Одес. військ. округу генерала О. Каульбарса. Застрелився під час арешту.

Літ.: А. С. Гроссман: Некролог // Буревестник. 1908. № 10–11.

І. М. Архипова

Стаття оновлена: 2007