Ґроссу Микола Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґроссу Микола  Степанович

ҐРО́ССУ Микола Степанович (12. 09. 1867, с. Бужори Кишинів. пов. Бессараб. губ., нині Молдова – після 1927) – церковний діяч. Магістр богослов’я (1908). Навч. у Кишинів. духов. семінарії, закін. Київ. духовну академію зі ступ. канд. богослов’я (1893). Викладав у Воронез., від 1895 – у Київ. духов. семінаріях. 1906–19 – у Київ. духов. академії (від 1910 – екстраординар. проф.), редагував її «Труды...» (1914–17). Одночасно від 1913 – протоієрей при церкві Київ. реліг.-просвітн. т-ва. У часи визв. змагань 1917–20 був одним з чільників традиц.-консерват. течії в укр. церк. колах, виступав за автономію УПЦ, провадив курс на збереження церк.-слов’ян. мови у богослужінні. Делегат 1-го Всеукр. православ. церк. собору (1918).

Пр.: Преподобный Феодор Студит. Его время, жизнь и творения. К., 1907; Исторические типы церковной проповеди. 1910; Церковно-религиозная деятельность византийского императора Алексея I Комнина (1081–1118). 1912; Отношение византийских императоров Иоанна II (1118–1143) и Мануила I (1143–1180) Комнинов к вопросу об унии с Западом. К., 1912.

Літ.: Файда О. Микола Гроссу та його візантиністичні студії // Наук. зошити істор. ф-ту Львів. ун-ту: Зб. наук. пр. Л., 2003. № 5–6; Бойко А. Гроссу Микола Стефанович // Укр. журналістика в іменах. Л., 2004. Вип. 11.

О. В. Файда

Стаття оновлена: 2007