Ґрузенберґ Оскар Осипович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґрузенберґ Оскар  Осипович

ҐРУ́ЗЕНБЕРҐ Оскар Осипович (1866, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 27. 12. 1940, м. Ніцца, Франція) – адвокат. Закін. Ун-т св. Володимира у Києві (1889). Відмовився від пропозиції залишитися при Ун-ті через вимогу прийняти християнство. Переїхав у С.-Петербург, працював присяж. повіреним. Співзасн. г. «Право», 1898–1901 редагував кримінал. відділ. Вів кримінал. справи, на судових процесах часто виступав захисником відомих письменників, громад. і політ. діячів, зокре- ма М. Горького, В. Короленка, К. Чуковського, П. Мілюкова, Л. Троцького. Брав активну участь у специфічно євр. справах – процесі Д. Блондеса (1900–02), звинуваченого у ритуал. вбивстві; судових розглядах погромів у Кишиневі (1903) та Мінську (1905); зробив знач. внесок у виправдання М. Бейліса (див. Бейліса Справа). 1917 обраний депутатом Всерос. установ. зборів; 1918–19 очолював Євр. раду само-оборони та Раду з надання допомоги жертвам погромів. 1920 емігрував. 1921–23 мешкав у Берліні, 1926–32 – у Ризі, де займався юрид. практикою і заснував ж. «Закон и Суд» (виходив до 1938). Згодом пере-їхав у Францію. Автор спогадів «Вчера» (Париж, 1938). В 1944 у Нью-Йорку видано зб. «Грузенберг. Очерки и речи», до якого увійшли статті й судові промови, опубл. у г. «Право» та ж. «Закон и Суд», серед них – «Об умученном (Т. Г. Шевченко)». 1951 разом із дружиною перепохов. у Тель-Авіві.

Літ.: Гольденвейзер А. А. Адвокат-боец: Памяти О. О. Грузенберга // В защиту права: Статьи и речи. Нью-Йорк, 1952.

П. П. Гай-Нижник

Стаття оновлена: 2007