Кравчук Анатолій Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кравчук Анатолій Андрійович

КРАВЧУ́К Анатолій Андрійович (08. 05. 1934, м. Зінов’євськ, нині Кіровоград – 28. 03. 2000, Львів) – актор, режисер. Чоловік Ірини, батько Олексія Кравчуків. Нар. арт. УРСР (1975), засл. арт. Латв. РСР (1963). Закін. Київ. ін-т театр. мист-ва (1957; викл. В. Неллі). Відтоді працював актором і реж. Кам’янець-Поділ. рос. драм. театру (Хмельн. обл.); 1959–60 – Хмельн. укр. муз.-драм. театру ім. Г. Петровського; 1960–64 – театру Червонопрапор. Балтій. флоту (м. Лієпая, Латвія); 1964–80, 1985–2000 – актор і реж., 1995–98 – худож. кер. і гол. реж. Львів. драм. театру Зх. оператив. командування; 1980–85 – гол. реж., худож. кер. Львів. укр. драм. театру ім. М. Заньковець­кої. Майстер перевтілення К. створював на сцені різнохарактерні особистості – від соц. героїв сучасності до трагед. персонажів. Його творчості притаманні тонкий і майстерно виконаний малюнок ролі; проникнення в стиль і природу образу поєднувалося із глибиною гри. Як реж. проявив себе вдумливим постановником і пропагандистом театр. мист-ва. Автор поет. зб. «Храните Гениев, храните!» (Л., 2002). Фрагменти з щоденника К. «Простые мысли. О моем ремесле» опубл. укр. мовою у ж. «Просценіум» (2009, № 25; 2010, № 26). Разом із дружиною на Львів. телебаченні зіграв у виставі «Будка Ч-27» І. Франка (1970, реж. В. Робочек).

Ролі: Заробітчанин («Хазяїн» І. Карпенка-Карого), Анатолій («Суд матері» І. Рачади), Гриціан («Весілля в Малинівці» О. Рябова, Л. Юхвіда), Женя Маркелов («Гросмейстерський бал» Г. Гуревича за І. Штемлером), Віктор («Варшавська мелодія» Л. Зоріна), Єгор, Федір («Марія», «Барабанщиця» А. Салинського), Паша Плужников («У списках не значився» за Б. Васильєвим), Михайло Архангельський («Погода на завтра» М. Шатрова), П’ятьор­кін («Васса Желєзнова» М. Горького), Клоун, Хосе («Три хвилини Мартіна Гроу», «Інтерв’ю в Буенос-Айресі» Г. Бо­­ровика).

Вистави: «Анджело, тиран Паду­ан­ський» В. Гюґо (1962, також роль Ан­­джело), «Сон князя Святослава» І. Фран­­ка (1981), «Декамерон» за Дж. Бокаччо (1982), «Санітарний день» О. Коломій­ця, «Пригоди бравого вояка Швейка» за Я. Гашеком (обидві – 1983), «Мсьє Амількар, або Людина, яка платить» І. Жаміака (1987, також роль Олек­­сан­дра Амількара), «Між двох сил» В. Вин­­ниченка (1991), «Привиди» Г. Ібсена (також роль Пастора Мандерса), «Бал злодіїв» Ж. Ануя (обидві – 1992), «Адво­кат Мартіан» Лесі Українки (1994, та­­кож роль Мартіана, музичне оформлення), «Мати-наймичка» за Т. Шев­ченком, «По-модньому» М. Стариць­­кого (також роль Вареника), «Зойчина квартира» М. Булгакова, «Жахливі бать­ки» Ж. Кокто (також роль Жоржа; усі – 1996), «На перші гулі» С. Васильченка (1997).

О. Ю. Кореняк

Статтю оновлено: 2014