Ґуля Микола Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґуля Микола  Петрович

ҐУЛЯ́ Микола Петрович (02(14). 05. 1896, м. Ніжин, нині Черніг. обл. – 26. 03. 1948, Чернівці) – літературознавець. Д-р філол. н. (1940), проф. (1945). Закін. Ленінгр. ун-т (нині С.-Петербург, 1922). Викладав у Ленінгр. гідротехнікумі (1922–29), бібліот. (1929–40) та пед. (1940–43) ін-тах; від 1943 – проф. і зав. каф. всесвіт. літ-ри П’ятигор. пед. ін-ту (РФ). Від 1945 – у Чернів. ун-ті: від 1946 – зав. каф. зх.-європ. літ-ри і декан філол. ф-ту. Напрями наук. дослідж.: виникнення худож. літ-ри, походження худож. образу, розвиток літ. жанрів; історія світ. афористики; предмет і методи історії світ. літ-ри та її історіографія.

Пр.: Доистория художественной литературы. 1928; Платон и поэзия. 1930; Поэтологическая терминология Риг-Веды. 1931; Синхронная таблица по истории мировой литературы. 1932; Гомеровский эпос. 1934; Малые жанры эллинской поэзии. 1934; Русские былины. 1934; Дидактическая афористика древнего Египта. 1941 (усі – Ленінград).

О. В. Червінська

Стаття оновлена: 2007