Ґьонц Арпад - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґьонц Арпад

ҐЬОНЦ Арпад (Göncz Árpád; 10. 02. 1922, Будапешт) – президент Угорщини (1990–2000), письменник, перекладач. Закін. Катол. ун-т ім. П. Пазманя зі ступ. д-ра права (Будапешт, 1944). Політ. кар’єру розпочав від 1945 у Незалеж. партії дрібних хазяїв, землеробів та громадян, очолював її молодіжну гілку в Будапешті (1945–48), відп. секр. щотижневика «Nemzdék» («Покоління»). Після розпуску партії від 1949 працював на різних роботах. Водночас навч. від 1952 у Ґеделл. с.-г. академії, з якої виключ. за участь в угор. повстанні 1956. У травні 1957 заарешт. у «справі Бібо» («спроба повалення нар.-демократ. ладу в країні»), засудж. до довіч. ув’язнення. 1963 звільн. за амністією. Від 1965 – на твор. роботі. Перекладач творів англ., амер. письменників (Е. Гемінґвея, Е. Доктороу, В. Фолкнера, В. Ґолдінґа, В. Стайрона, С. Сонтаґ, Дж. Апдайка). За художні переклади удостоєний Літ. премії А. Йожефа (1983) та Міжнар. премії Вітленд (1989). Очолював Профспілку угор. письменників (1981–89) та СП Угорщини (1989–90). Як письменник, Ґ. виступає у різних жанрах, віддає перевагу драматургії притчевого характеру як одному із засобів параболіч. осмислення дійсності. Автор філос. драми з історії єретич. руху в Швейцарії «Sarusok» («Чоботар», 1974). У театрах Угорщини та ін. країн інсценізовано його п’єси «Mérlegen» («Терези», 1990; поставл. у Нац. укр. драм. театрі ім. І. Франка у перекладі С. Карпатського під назвою «Камінь на камені») та «Rácsok» («Ґрати») у стилі центр.-європ. драми абсурду, сюрреаліст. п’єсу «Pesszimista komédia» («Песимістична комедія», 1974). Монодрама про життя акторки «Magyar Medea» («Угорська Медея», 1976; укр. перекл. І. Мегели) інсценіз. 1992 у майстерні театр. мист-ва «Сузір’я» (Київ), відзнята того ж року на студії «Укртелефільм» (реж. В. Зінченко). У доробку Ґ. також зб. новел «Találkozások» («Зустрічі», 1980), «Hazaérkezés» («Повернення додому», 1991), зб. есеїв, інтерв’ю «Gyaluforgács» («Стружка», 1991). Як президент Угорщини, Ґ. сприяв зміцненню торг.-екон. відносин зх.-європ. держав та України. Восени 1990 відвідав УРСР, зокрема й Закарпаття. 1996 здійснив офіц. візит в Україну. За його президентства між Україною та Угорщиною було підписано низку двосторон. угод у політ., екон., культур., наук.-тех., екол. і гуманітар. сферах. Ініціатор створення Хартії нац. меншин. На честь Ґ. названо Укр.-угор. ін-т кібернетики при Міжрегіон. академії упр. персоналом (Київ, 2002).

І. П. Мегела

Стаття оновлена: 2007