Давиденко Леонід Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Давиденко Леонід  Миколайович

ДАВИДЕ́НКО Леонід Миколайович (13. 04. 1938, Київ – 11. 01. 2016, там само) – поет. Чл. НСПУ (1988). Закін. Літ. ін-т у Москві (1982). Працював у Києві на з-ді «Арсенал» (1953–66); нач. пошт. вагона (1966–76); ред. сценар. відділу студії «Укртелефільм» (1978–79); від 1980 – у ж. «Радуга»: 1992–2003 – ред. відділу поезії. Друкується від 1964. Пише рос. та укр. мовами. Автор зб. «Еще один сентябрь» (1971), «Слово о твоих руках» (1976), «Стала музыкой жизнь» (1979), «Когда глядишь окрест» (1987; усі – Київ), «В ограду вкован дикий виноград» (1992), «Міські елегії» (1993; обидві – Каменськ-Шахтинський), «Присылай мне своих снегирей: Избр. стихотворения» (2000), «Ознака: Поезії та проза» (2001), «Кора» (2007; усі – Київ). Переклав рос. з груз. мови кн. віршів І. Ґамсахурдіа «Поэтам Кавказа» (К., 1997). Для поезій Д. характерні образність, музикальність, по-авангардистськи парадокс. вивершеність мотивів. Поема «Мертва вода» (ж. «Дзвін», 1993, № 2–3), зб. «Міські елегії» – спроби створити нову екзистенціаліст. публіцистику, позбавлену соц.-політ. прямолінійності.

Літ.: Заславский Р. Две книги – два поэта // Радуга. 1972. № 4; Луб’янко А. Повернення в рідну стихію // Київ. 1994. № 10; Таран Л. «Когда глядишь окрест с высокой годовщины...» // ЗН. 1998, 11 апр.; Яковлева Н. Разноцветные сонеты на… свежем холсте // Киев. ведомости. 2001, 24 апр.

Н. А. Милоцька

Стаття оновлена: 2016