Кравчук Василь Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кравчук Василь Іванович

КРАВЧУ́К Василь Іванович (08. 06. 1929, с. Кіндратка Ізяслав. р-ну, нині Хмельн. обл. – 25. 11. 2015, м. Ізяслав Хмельн. обл.) – письменник. Чл. НСПУ (1988). Обл. літ. премії ім. М. Годованця (1986), ім. С. Олій­­ника (1992), ім. С. Руданського (1994), ім. Н. Забіли (1995). Закін. Рівнен. пед. ін-т (1957), Житомир. муз. уч-ще (1965; кл. ди­ригування С. Каплуна). Учителював; 1959–89 – дир. Ізяслав. дит. муз. школи. Писав музику на власні слова та ін. авторів. Дебютував гуморесками у зб. «Смішинки» (К., 1970). Гол. тема­тика творчості – історія та сьогодення рідного краю. Автор ху­дож.-докум. роману про 2-у світ. війну «Дні непокори» (1999) і ав­тобіогр. повістей «На теплих кри­лах лелек» (2006; обидві – Хмель­­ницький), «А Понора тече у віч­ність» (Шепетівка, 2008), зб. тво­рів для дітей «Золотиста нитка в’ється» (1985), «Квокче квочка в холодочку» (1989; обидві – Київ), «Жайворонкова школа» (Хм., 1994), «Йшов грибочок на горбочок» (К., 1995), «Веселі Василі» (1996), «Чия хатка краща?» (2002; обидві – Хмельницький), «Хатина діда Василя» (Ізяслав, 2003), «Ва­силеві веселинки» (2007), «Чом зо­зуля каже “ку-ку”?» (2010; обидві – Тернопіль). У гуморист. і сатир. творах викривав негатив­ні явища сусп. буття. Лір. поезії та прозі притаманні психол. достовірність, сміливість вислову. Окремі твори К. перекладено рос., білорус., болгар. мовами.

Тв.: Павук і муха. К., 1979; За власним бажанням. Л., 1985; Номенклатур­на лічилка. К., 1987; Не такі вже ми й ста­рі. Л., 1988; Ціна любові. К., 1990; Останній візит душогуба: Повість. Хм., 1993; Любов і біль землі моєї: Публіцист. вірші. Городок, 1996; Втеча від по­гибелі: Публіцист. кн. Хм., 1997; Третя місячна ніч: Повісті. Хм., 1999; Вірші з маминої хати. Ізяслав, 2000; Берег віч­ності: Лір. вірші, оповіді. Ізяслав, 2002; Синьоцвіт Горині: Вибр. Хм., 2003; Мамин день. Ізяслав, 2006; Квіти для ма­тері: Вірші. Шепетівка, 2008; Весела левада. О., 2008; Біла троянда: Лір. вірші, пісні. Ізяслав, 2009; Пам’ять коренів роду: Вибр. Ізяслав, 2009; Веселі Ізяславці. Ізяслав, 2010.

Літ.: Сочивець І. Василь Кравчук // ЛУ. 1989, 17 серп.; Мачина М. Повісті Василя Кравчука // Ровесник. 1994. № 14; Гаврилюк Р. Берег вічності душу бентежить // Поділ. вісті. 2003, 21 січ.; Уклін любові: Біобібліогр. покажч. Хм., 2006.

Ю. І. Цеков

Статтю оновлено: 2016