Давиденков Микола Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Давиденков Микола  Миколайович

ДАВИДЕ́НКОВ Микола Миколайович (14(26). 03. 1879, Риґа – 29. 09. 1962, Ленінград, нині С.-Петербург) – фахівець у галузі механіки. Д-р тех. н. (1935), проф. (1925), акад. АН УРСР (1939). Сталін. премія (1943). Закін. С.-Петербур. ін-т інж. шляхів сполучень (1902). Працював на залізниці, водночас від 1909 викладав у С.-Петербур. політех. ін-ті. 1918 брав участь у створенні Експерим. ін-ту шляхів сполучень у Москві. 1920–21 – викл. Донського політех. ін-ту (м. Новочеркаськ, РФ); 1921–22 – зав. каф. опору матеріалів Київ. політех. ін-ту; 1923–26 – проф. Моск. ін-ту інж. транспорту; від 1925 – проф. Ленінгр. політех. ін-ту, водночас – кер. лаб. мех. властивостей металів Фіз.-тех. ін-ту АН СРСР (Ленінград). Автор мех. теорії холодноламкості металів. Вивчав пласт. деформацію і міцність у складному напруженому стані, втому металів, природу удар. руйнування, методику дослідж. залишк. напружень.

Пр.: Динамические испытания металлов. Ленинград, 1929; 1936; Руководство к практическим занятиям в механической лаборатории: Учеб. Ленинград, 1929; Механические свойства и испытание металлов. К., 1933; Струнный метод измерения деформаций. Ленинград; Москва, 1933; Проблема удара в металловедении. Ленинград, 1938; Некоторые проблемы механики материалов. Ленинград, 1943; Усталость металлов. К., 1949.

Літ.: Николай Николаевич Давиденков // Некоторые проблемы прочности твердого тела. Москва; Ленинград, 1959.

М. М. Бесхмельніцина

Стаття оновлена: 2007