Давидзон Яків Борисович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Давидзон Яків  Борисович

ДАВИДЗО́Н Яків Борисович (27. 02. 1912, с. Муровані Курилівці, нині смт Вінн. обл. – 26. 01. 1998, м. Вустер, шт. Массачусетс, США) – фотохудожник. Держ. премія України ім. Т. Шевченка (1977). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові та держ. нагороди. Працював 1937 позаштат. кор. г. «Колгоспне село» (нині «Сільс. вісті»), у фотохроніці Радіотелеграф. агентства УРСР. З перших днів війни – у діючій армії, фотокор. г. «За Рад. Україну». 1942 отримав дозвіл на виліт до партизан. загону. Після війни – незмін. фотокор. г. «Рад. Україна». Очолював секцію фоторепортерів і художників СЖУ. Серед робіт – знімки С. Ковпака, В. Коробка, О. Федорова, М. Попудренка, С. Руднєва, П. Тичини, О. Довженка, М. Рильського, М. Стельмаха, Ю. Яновського, Остапа Вишні, О. Гончара, Б. Олійника, В. Сосюри, Л. Ревуцького, В. Касіяна, Є. Патона, О. Антонова, Ф. Кастро, Го Ши Міна, І. Ґанді, Дж. Неру, держ., парт. діячів, укр. кінематографістів. Автор фотоальбомів: «Уходили в поход партизаны: Страницы партизан. фотолетописи» (1975; 1980), «Орлята партизанских лесов» (1979; 1984; 1990), «Незабываемое: Фотокнига» (1982; усі – Київ). Від 1994 – у м. Вустер. У Києві на будинку, де жив Д. (вул. Володимирська, № 19), встановлено мемор. дошку (скульптор О. Скобликов).

Літ.: Мельничук А. Фотолітописець епохи // ДУ. 1999, 26 січ.; Киянский Д. Он умел сделать объектив объективным // ЗН. 2000, 14–20 окт.; Проненко В. Життя в об’єктиві // День. 2002, 28 лют.

Т. В. Добко, Ю. С. Левченко

Стаття оновлена: 2007