Давидов Володимир Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Давидов Володимир  Васильович

ДАВИ́ДОВ Володимир Васильович (24. 06. 1924, с. Шутіна, нині Свердлов. обл., РФ – 25. 12. 2007, Київ) – живописець. Батько Сергія і Тетяни Давидових. Золота медаль Всесоюз. с.-г. виставки у Москві (1955). Чл. НСХУ (1950). Закін. Київ. худож. ін-т (1950; викл. О. Шовкуненко, Т. Яблонська). Учасник всеукр. та міжнар. мист. виставок від 1948. На твор. роботі. Осн. галузь – станк. живопис (портрет, пейзаж, натюрморт, темат. картина). Творчість Д. – пізнання та відтворення глибин характерів видат. істор. особистостей і звичай. людей. Полотна зберігаються в НХМ, Нац. музеї Т. Шевченка, Шепетів. літ.-мемор. музеї М. Островського (Хмельн. обл.), Нац. музеї у Львові, Краснодон. ХМ (Луган. обл.).

Тв.: вітраж – «Переяславська рада» (1955); живопис – «Тваринники» (1950), «Пам’ять батьків» (1968), «Завжди в строю», «Перед боєм (Й. Вітебський)» (обидва – 1971), «В. Борзов», «П. Ледньов», «Дочка» (усі – 1973), «Ф. Дзержинський» (1977), «М. Островський» (1978), «Хокей», «Гурзуф. Татарський квартал» (обидва – 1980), «Г. Гречко» (1981), «Київське підпілля», «А. Петрицький» (обидва – 1982), «Бузок» (2004).

В. М. Прядко

Стаття оновлена: 2007