КОТ-Д’ІВУАР - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
КОТ-Д’ІВУАР

КОТ-Д’ІВУА́Р Республіка Кот-д’Івуар (Le Côte-d’Ivoire, La République du Côte-d’Ivoire) – держава у Захід­ній Африці. На Пд. межує з Ма­лі, на Пн. Сх. – з Буркіна-Фасо, на Сх. – з Ґаною, на Зх. – з Лібе­рією, на Пн. Зх. – з Ґві­неєю, на Пд. омивається водами Ґвіней. затоки. Пл. 322,46 тис. км2. Насел. 21,6 млн осіб (2010). Етніч. склад: на Пд. – група ква (акан) – 53 % (народи бете, бауле, аньї), на Пн. – група гур – 18 % (наро­ди сенуфо, гуро), на Пн. Зх. та частково по всій країні – група манде – 26 % (народи малінке, діу­ла, бобо). Природ. приріст на­сел. 2,1 % (при рівні фертильно­сті 4,1 дитини на одну жінку). Місь­ке насел. складає 49 % (2008). Віросповідання: іслам – 40 %, християнство – 25 %, інші – місц. традиц. вірування. Держ. мова – французька. Столиця – Ямусукро (242 тис. осіб). Найбільші міс­та (млн осіб): Абіджан (3,5), Буа­ке (0,6). Адм. поділ – 50 департаментів. Держ. устрій – республіка. Глава держави – президент. Законодав. орган – однопалат. парламент (Нац. збори). Грош. одиниця – афр. франк. Чл. ООН, Афр. союзу, Руху неприєднання.

У 1 тис. до н. е. тер. сучас. К.-д’І. заселяли пігмеї. В 11 ст. мешкали племена сенуфо, витіснені у 15–16 ст. народами групи манде, які у 18 ст. утворили дер­жаву Конґ – важливий центр тор­гівлі та поширення ісламу у Зх. Африці. Першими європейцями, які висадилися на тер. сучас. країни у 1460-х рр., були португальці. Від 1637 осідали франц. місіонери. Від 1893 – франц. ко­лонія, від 1895 – у складі Франц. Зх. Африки, від 1946 – замор. тер. Франції. Від 1960 – незалеж­на держава. До 1986 країну на­зи­вали Берег Слонової Кістки. 2002–11 у країні тривала громадян. війна, під час якої 2004 введені миротворчі війська ООН, які 2011 за резолюцією Ради Без­пеки ООН заарештували колиш. президента Л. Гбаґбо (займав по­саду від 2000).

Поверхня країни переважно рів­нинна, лише на зх. – гори (найвища точка – 1340 м). Клімат на Пд. екваторіал., на Пн. субеква­торіальний. Середньорічна т-ра +26–28 °С, кількість опадів – від 1100 мм на Пн. до 5000 мм на Пд. Найбільші річки: Сасандра, Бандама, Комое. Узбереж­жя вкрите тропіч. лісами з цінними породами дерев (кайя, олій­на пальма, горіхи кола); на Пн. і в центрі – савани. Тварин. світ: ша­кали, гієни, пантери, слони, шим­панзе, крокодили, ящірки, змії. Нац. парки: «Комое», «Тай», «Ма­рахуе».

Основу економіки складає с. госп-во. ВВП становить 24,5 млрд дол. США (2004), у розрахунку на особу – 1060 дол. США (2009). В аграр. секторі задіяно 70 % актив. насел. держави. Вирощують на експорт какао (1-е м. у світі), кофе-боби (3-є м. у світі), банани, ананаси, бавовник, цукр. тростину, тю­тюн, арахіс. Розвинені заготівля цінних порід деревини (зокрема чорного і червоного дерев), збір соку гевеї (для вироб-ва кау­чуку), рибальство. Для внутр. споживання розводять рогату ху­добу, овець, кіз. Також видобува­ють наф­ту, газ. Працюють підпр-ва харч., деревооброб., текстил. галузей пром-сті. Експортує ка­као, кофе-боби, банани, ананаси, пальмову олію, рибу, деревину, нафту, бавовну; осн. торг. партнери: Нідерланди, Франція, США, Німеччина, Ніґерія, Ґана. Імпортує нафтопродукти, пром. товари, продовольство, устаткування; осн. торг. партнери: Ні­ґерія, Франція, Китай, Таїланд. Мор. порти: Абіджан, Сан-Педро.

Дипломат. відносини між Україною та К.-д’І. встановлено 20 жов­тня 1992.

Д. П. Урсу

Стаття оновлена: 2014