Дератизація

Визначення і загальна характеристика

ДЕРАТИЗА́ЦІЯ (франц. dératisation, від rat — пацюк) — комплекс заходів, спрямованих на знище­н­ня гризунів. Д. за­стосовують пере­важно для поширених видів гризунів із родів мишо- (пацюки, миші) та хомʼякоподібних (піщанки, полівки). Її проводять у житл. і нежитл. приміще­н­нях, транс­порті, а також на від­критих місцевостях. Гризуни вирізняються значною екол. пластичністю, здатністю при­стосовуватися до умов довкі­л­ля, внаслідок чого зу­стрічаються у різних клімат.-геогр. зонах. Вони є пере­носниками низки інфекц. захворювань (чума, туляремія, геморагічна лихоманка, псевдотуберкульоз, токсоплазмоз, лепто­спіроз, бруцельоз та ін.), а також завдають шкоди посівам с.-г. культур. Роз­множуються у теплу пору року, за сприятливих умов — і в зимовий період.

Д. перед­бачає проведе­н­ня системи профілакт. і зне­шкоджувал. заходів. Профілакт. заходи полягають у вилучен­ні кормової бази гризунів і створен­ні не­сприятливих умов для заселе­н­ня ними певної території, прихованого пере­міще­н­ня тварин. У населених пунктах Д. базується на проведен­ні сан. і буд.-тех. заходів. Перші спрямовані на приведе­н­ня території в належний сан. стан, здійсне­н­ня контролю за станом дворів, прибудинкових територій, складських приміщень, ринків, продовол. складів, харч. під­приємств з метою запобіга­н­ня до­ступу гризунів до кормової бази і води. Для тимчас. зберіга­н­ня побут. смі­т­тя та харч. від­ходів повин­ні існувати спеціально від­ведені місця. Буд.-тех. заходи перед­бачають при проектуван­ні будинків і споруд оснаще­н­ня захисним та обмежувал. устаткува­н­ням для пере­шкоджа­н­ня проникнен­ню до приміще­н­ня гризунів. У боротьбі з польовими гризунами в сільській місцевості важливе значе­н­ня мають агротех. заходи. Серед них — рац. планува­н­ня земельних угідь, дотрима­н­ня сіво­змін, покраще­н­ня до­гляду за станом пасовищ і сінокосів, ретельна прополка посівів, знище­н­ня бурʼянів та сухого траво­стою, своєчас. збір і обмолот урожаю та належне його зберіга­н­ня в зерно­сховищах. Проведе­н­ня зне­шкоджувал. заходів є обовʼязковим для під­приємств та установ протягом року. Вони перед­бачають викори­ста­н­ня низки методів: мех., хім. та біо­логічних. Мех. методи полягають у виловлюван­ні гризунів спец. знаря­д­дям та різними при­стосува­н­нями (капкани, пастки, липучі маси, нанесені на цупкий папір, заповне­н­ня нір водою тощо). Хім. методи базуються на за­стосуван­ні принад отруй. речови-ною (родентицид, зоокумарин, ротин­дан та ін.), оброблен­ні нір гризунів токсич. речовинами. Най­ефективнішими серед них є хім. речовини — похідні кумаринового ряду з антикоагулянт. властивостями (впливають на процес згорта­н­ня крові). Небезпечність родентицид. засобів ви­значають діючі речовини на основі похідних кумаринового ряду, фосфіду цинку та ін. хім. сполук. Як правило, за токсикол. властивостями вони належать до над­звичайно небезпеч. речовин. При Д. морського транс­порту використовують газоподібні хім. речовини (бромистий метил, сірчистий газ тощо) та мех. засоби. Основою біол. методів Д. є за­стосува­н­ня природ. ворогів гризу-нів (котів, собак, ласок, їжаків та ін. ссавців), бактеріал. культур із групи сальмонел (Ісаченка, Мережковського, Прохорова), які спричиняють епізоотії гризунів. Принади на основі бактеріал. культур небезпечні для людей (особливо дітей) і домашніх тварин, що пояснює обмежене за­стосува­н­ня за цільовим при­значе­н­ням. Їх заборонено використовувати на обʼєктах харчува­н­ня, продовол. складах, у дит. та лікув. закладах, морському транс­порті.

Залежно від епідеміол. ситуації й особливостей території (місто, с-ще, сільські населені пункти, поля, ліси тощо) у боротьбі з гризунами використовують різні організац. форми роботи: Д. у вогнищах інфекц. захворювань, спричинених гризунами; вибірк. Д., при якій увагу зосереджують на найважливіших обʼєктах — продовол. складах, елеваторах, торг. продовол. комплексах тощо; суцільну одномоментну (разову) Д., яку проводять у певній населеній місцевості 1–2 рази на рік, результати її тимчасові. Суцільна систематична Д. перед­бачає комплекс зне­шкоджувал. заходів упродовж року на території міста й на всіх його обʼєктах. У цілому процес Д. включає обстеже­н­ня обʼєктів з метою ви­значе­н­ня ступ. заселеності його гризунами, проведе­н­ня комплексу профілакт. та зне­шкоджувал. заходів, облік ефективності (аналіз викори­станих методів, їхньої адекватності). Важливою умовою проведе­н­ня ефектив. Д. є чергува­н­ня в за­стосуван­ні засобів з різними діючими речовинами, оскільки при по­стій. довготривалому викори­стан­ні принад з одним і тим же родентицидом у гризунів формується специфічна стійкість до отрути.

Для боротьби з гризунами можна за­стосовувати лише без­печні для людей від­ловлювал. при­строї (капкани, пастки та ін.), а також дератизац. засоби (хім., фіз., біол.), які в установленому порядку про­йшли держ. реєстрацію та отримали до­звіл на викори­ста­н­ня в Україні. Такі засоби мають бути забезпечені від­повід­ними метод. вказівками (ін­струкціями) щодо без­печного за­стосува­н­ня за цільовим при­значе­н­ням. Від­повід­альність за забезпече­н­ня захисту певних обʼєктів від гризунів покладається на організації (громадян), яким вони під­порядковані. Від­повід­альність за проведе­н­ня комплексу дератизац. заходів несуть організації, що їх виконують. Такі заходи можуть здійснювати лише юрид. і фіз. особи, які за­ймаються під­приєм. діяльністю та мають до­звіл (ліцензію) на їх проведе­н­ня. Осн. вимоги до проведе­н­ня: здійснювати її можуть особи, не молодші 18 р. з викори­ста­н­ням засобів індивід. захисту органів диха­н­ня, очей, шкіри; необхідно запобігати заражен­ню виконавця інфекціями від гризунів, дератизац. засоби за­стосовувати від­повід­но до ін­струкцій, зберігати їх у непо­шкодженій тарі з обовʼязковою реєстрацією приходу та витрат; отруйні засоби, при­дбані населе­н­ням для за­стосува­н­ня у побуті, повин­ні зберігатися у місцях, недо­ступ. для дітей і домашніх тварин; інформувати населе­н­ня, яке мешкає чи працює на обробленій території, про проведе­н­ня Д. та своєчасно прибирати гризунів, які загинули внаслідок дератизац. робіт.

Літ.: Вашков В. И. Дезинфекция, дезинсекция и дератизация. Москва, 1956; Поляков И. Я. Вредные грызуны и борьба с ними. Ленин­град, 1968; Вашков В. И. и др. Борьба с грызунами в городах и населен­ных пунктах сельской местности. Москва, 1974.

С. С. Світлий

Завантажити статтю