Дергачов Олег Вікторович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дергачов Олег  Вікторович

ДЕРГАЧО́В Олег Вікторович (18. 07. 1961, м. Ростов-на-Дону, РФ) – живописець, графік і скульптор. 1-і премії Міжнар. конкурсів карикатури в Бельгії (1994) та Австралії (1996), золота медаль Міжнар. виставки сатириків (Леґніца, Польща, 1994), Ґран-Прі конкурсів карикатуристів у Польщі (1996) та Китаї (2003). Чл. НСХУ (1989). Закін. Укр. полігр. ін-т у Львові (1984; викл. Ю. Чаришников). Працює у галузях книжк. і станк. графіки, карикатури, малярства, скульптури. Для творів Д. характерні складні композиції, гумор, ґротескні персонажі. Д. висміює кар’єристів, людей обмежених, вболіває за екологію. Персон. виставки – у Польщі (1990, 1997), РФ (1991, 1994), Львові (1994), Києві (1994, 2002), Німеччині (1995–96), Чехії (1996). Окремі роботи зберігаються у Нар. б-ці в Парижі, Музеї народовому (Варшава).

Тв.: акварелі – «Дорога вниз», «Міський пейзаж», «Осінь», «Без титулу», «Дорога вгору», «Кордон», «Краще пізніше, ніж ніколи» (усі – 1996), «Мандрівники» (1999), «Людина та стілець» (2001); скульптури – «Пам’ятник посмішці» (2000), «Галицький пес» (2002; обидві – у Львові), «Пам’ятник носу» (2006, Київ).

Літ.: Dergatchov: szkice z natury: Panstwowa Galeria Sztuki w Legnicy. Wrocław, 1997; Смаль О. Хобі й майстерність // ДТ. 2002, 19–25 січ.

Г. Г. Стельмащук

Стаття оновлена: 2007