Деревицький Олексій Миколайович
ДЕРЕВИ́ЦЬКИЙ Олексій Миколайович (09(21). 03. 1859, Полтава — 1943, м. Ялта, нині АР Крим) — філолог, історик мистецтва. Доктор грец. словесності (1891). Закін. Харків. університет (1884), де був залише- ний для підготовки до професор. звання; від 1887 — приват-доцент, від 1892 — екстраординар. професор кафедри класич. філології цього Університету (читав курси класич. філології, історії і теорії мистецтва); 1893–94 — ординар. проф., 1894–1903 — декан істор.-філол. ф-ту, 1903–05 — ректор Новорос. університету в Одесі. Під час рос. революції 1905 боровся з проявами рев.-демократ. руху в Університеті, що не знайшло підтримки у студентів і більшої частини професор.-викладац. складу. Від 1905 — попечитель Казан. учбового округу (Росія). За роки його діяльності на цій посаді у більшості р-нів округу введено початк. освіту, відкрито низку класич. шкіл, реал. училищ, г-зій, ремесл. шкіл. Зробив знач. внесок у відкриття Саратов. університету (1909). За його пропозицією створ. перекладац. комісію, яка друкувала книги та підручники на мовах абориген. народів округу. Від 1911 — попечитель Київ. учбового округу. Вороже ставився до укр. нац. ідеї та визв. руху. Від 1916 — попечитель Оренбур. учбового округу (Росія); 1918–34 — проф., водночас 1918–20 — перший декан істор.-філол. факультету Крим. пед. інституту. Читав курси класич. філології, історії та середньовіч. мистецтва.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Гомерические гимны. Анализ памятника в связи с историей его изучения: Историко-литератур. этюд. Х., 1889; Курс истории искусства с атласом рисунков и чертежей: Литогр. издание. Х., 1890; О начале историко-литературных занятий в Древней Греции. Х., 1891; О новом трактате Аристотеля и его значении для истории афинской демократии. Х., 1891; Из введения в историю греческой литературы: Об историко-литератур. терминологии. Москва, 1893; Софокл. Антигона. Ч. 1–2. С.-Петербург, 1900; Женское образование в России и за границей: Истор. справка и практ. указания. О., 1902; Школа Магреба: мусульманская архитектура // Изв. Крым. пед. ин-та. 1927. № 1; Проблема романа // Там само. 1930. № 3.
Рекомендована література
- Историко-филологический факультет Императорского Харьковского университета (1805–1905). Х., 1908;
- Урсу Д. П. Професори Таврійського університету (1918–1941): Біогр. нариси. Сф., 2005;
- Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник: У 4 т. 2-е вид., О., 2005.
Завантажити статтю
Людина 
