Деревостан - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Деревостан

ДЕРЕВОСТА́Н – сукупність дерев, що є основним компонентом лісової екосистеми й утворює найвищий ярус (або кілька ярусів) лісоста- ну. Ознаками Д. є його склад, форма, походження, вік, повнота, бонітет, середні висота та діаметр дерев, запас деревини і клас її товарності. Найважливішою характеристикою Д. є його склад – співвідношення участі дерев. порід у заг. запасі. За цією ознакою розрізняють чисті (однопорідні) та мішані Д.; визначають гол. деревну породу, яка за певних екон. і лісорослин. умов найповніше відповідає госп. потребам, та другорядні, що мають меншу госп. та екон. цінність. Для відображення фітоценотич. від- ношень виділяють домінуючу деревну породу, яка переважає у верх. ярусі Д. (часто є не гол.), та супутні деревні породи, які сприяють росту гол. породи. За формою Д. бувають прості (одноярусні) і складні (багатоярусні); за походженням – природні (насіннєві, порослеві) і штучні (ліс. культури), створ. сіянням чи саджанням; за віком – одно- й різновікові. Розрізняють вікові періоди росту і розвитку Д.: молодняки, жердняки, середньовікові, пристигаючі, стиглі та перестійні. Д. характеризують за ознаками густоти (кількість дерев на одиницю площі), зімкнутості крон (відношення площі крон Д. до заг. площі насаджень), повноти або щільності розташування дерев (високоповнотні – повнота 1,0–0,9, середньоповнотні – 0,8–0,7, низькоповнотні – 0,6–0,5, дуже низькоповнотні – 0,4–0,3 та т. зв. рідини – 0,2–0,1).

Літ.: Нестеров В. Т. Общее лесоводство. Москва; Ленинград, 1954; Горшенин Н. М., Швыденко А. И. Лесоводство. Л., 1977.

П. Т. Ященко

Стаття оновлена: 2007