Дерев’янко Євген Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дерев’янко Євген  Іванович

ДЕРЕВ’Я́НКО Євген Іванович (07. 01. 1968, Київ) – скульптор. Чл. НСХУ (2003). Закін. Укр. АМ (Київ, 1995; викл. М. Вронський, В. Чепелик). Учасник худож. виставок від 1990. Персон. – у Києві (2007). Працює у стилі експресіонізму з ознаками символізму. Улюблена автор. техніка – левкас; використовує бронзу, дерево, камінь, кераміку. Для стилю Д. характерні масштабність мислення, своєрідна планетарність, багатоманітність твор. ідей (розгортає їх спірально), емоц. наповненість (від експресії у творенні образу до абсолют. спокою), роздуми про земне і космічне, вічне й швидкоплинне, вивищеність люд. почуттів. Автор станк. творів, монум. скульптур. У Києві 2007 відкрито «Арт-бутик Є. Дерев’янка».

Тв.: «Біле перо», «Монах», «Чорна перлина», «Бубнова дама», «Флора» (усі – 1998), «Риба Червоного моря» (2000), «Рівновага», «Генетичний код», «Диск Хроноса», «Оракул» (усі – 2002), «У плині часу» (2003), «Камея», «Горизонт» (обидва – 2004), «Піраміда», «Перекотиполе», «Годинник століть», «Амулет» (усі – 2005), «Перелітні птахи» (2006), «Афродіта» (2007); пам’ятник «Святоша» (2006, Київ); скульптури-відзнаки концерну «Zepter International» в Україні (2001, 2003, 2005), Міжнар. фестивалю «Pelagos 2006» (2006, Італія), Міжнар. фестивалю поезії «Київ. лаври» (2006–07), «Герой спорт. року» Нац. олімп. ком-ту України (2007).

Літ.: Долганова Е. Евгений Деревянко: «Я – инструмент, транслирующий и воспроизводящий» // Elite clab. 2005. № 4(14); Щербакова А. Скульптор эмоций // Ева. 2006. № 9.

Н. О. Саєнко

Стаття оновлена: 2007